Решение № 6666090, 27.10.2009, Печерський районний суд міста Києва

справа  №2-5419/09

2009  рік                                                          

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 жовтня  2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.

за участю секретаря -                Борисенко А.В.                          

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк»  про стягнення коштів за договором банківського вкладу, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «Укрпромбанк», відповідно до договору банківського вкладу                            № 1028/0308483002043001 від 2 лютого 2009 року, отримало від неї грошові кошти в сумі 70 000 грн., строком на 183 дні – з 2 лютого 2009 року до 3 серпня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 16  % річних.

Оскільки на вимогу позивачки їй не було повернуто кошти за договором банківського вкладу, ОСОБА_1 вважає, що такими діями відповідача порушуються її права та просить суд ухвалити рішення, яким повернути кошти за договором банківського вкладу                                         № 1028/0308483002043001 від 2 лютого 2009 року в розмірі 70 000 грн., стягнути з відповідача стягнути три відсотки річних за час прострочення виконання зобов’язання в розмірі 368 грн.                22 коп. та 5 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки позивачка не заперечує проти такого порядку розгляду справи.  

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1028/0308483002043001 від 2 лютого 2009 року (вклад «Інвестиційний», сума вкладу 70 000 грн.). Відповідно до умов договору процентна ставка за вкладом складає 16 % річних.

Позивачка зверталася до відповідача із заявою про повернення банківського вкладу, проте кошти їй повернуто не було.

Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачці в поверненні  депозитного  вкладу,  чим  порушив  взяті на себе зобов’язання, згідно ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання за цим договором, фактично позбавивши позивачку права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що вона розраховувала при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про повернення суми вкладу відповідно до умов договору є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачкою вимог, тобто в сумі  70 000 грн.  

Разом з тим, щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача трьох процентів річних за прострочення виконання зобов’язання,  то суд не вбачає правових підстав для задоволення зазначених вимог, оскільки відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань не нараховуються.

Крім того, відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивачки про відшкодування завданої їй з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Якщо факт заподіяння позивачці моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та діями відповідача суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. А судовий збір у розмірі 700  грн., відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України»,  ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк»  про стягнення коштів за договором банківського вкладу, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди –  задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу                       № 1028/0308483002043001 від 2 лютого 2009 року в сумі 70 000 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 19357325 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ЄДРПОУ 19357325 на  користь держави судовий збір у розмірі 700 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.                

Суддя: