№ 66627321, 22.05.2017, Приморський районний суд м. Одеси

22.05.2017

Справа № 522/9134/17

Провадження № 1-«кс»/522/8698/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області Даменцової В.О. погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Чікаловим П.С., по матеріалам досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017160000000031 від 27.09.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області Даменцова В.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням, в рамках кримінального провадження № 22017160000000031 від 27.09.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна.

Згідно клопотання, слідчий просить надати дозвіл на накладення арешту на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 127.

Розглянувши клопотання слідчого, вважаю необхідним у задоволенні клопотання слідчого відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до вимог ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України «Арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його». Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України «Слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України».

В своєму клопотанні слідчий не достатньо обґрунтовує наявність підстав для накладення арешту на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 127.

Крім того, відповідно до ст. 216 КПК України, органом досудового розслідування порушені правила підслідності.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області Даменцової В.О., про арешт майна - необхідно відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.216, 160,163, 170 -174 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області Даменцової В.О. погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Чікаловим П.С., по матеріалам досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017160000000031 від 27.09.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Д.В. Осіік