№ 66618621, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13238/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Кіндрася Я. І., представника відповідача Таранюк Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Фінанс» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Геліос Фінанс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неподання повторно до Головного управління Державної казначейської служби Україні у м. Києві висновку про суми відшкодування податку на додану вартість на користь ТОВ «Геліос Фінанс»;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про суми відшкодування податку на додану вартість на користь ТОВ «Геліос Фінанс»;

- визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо неподання до Державної казначейської служби України узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновку про суми відшкодування податку на додану вартість на користь ТОВ «Геліос Фінанс»;

- зобов'язання Державної фіскальної служби України подати до Державної казначейської служби України узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначену, в тому числі, у висновку про суми відшкодування податку на додану вартість на користь ТОВ «Геліос Фінанс».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, за лютий 2015 року позивачем до податкового органу подано податкову декларації з податку на додану вартість із заявою про відшкодування з державного бюджету суми в розмірі 5109827,00 грн.

В подальшому, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Геліос Фінанс» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в установі банку за лютий 2015 року, за результатами якої складено довідку від 27.05.2015 року № 37/26-55-28-02/38348793 про відсутність порушень законодавства.

Позивач направив податковому органу запит від 14.07.2016 року № 1 про надання інформації щодо руху питання про вішкодування ПДВ.

Листом від 20.07.2016 року № 25403/10/26-55-07-02 відповідач повідомив, що ним сформовано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість № 17914-20 від 24.12.2015 року на суму 5109827 грн. та передано до ГУ ДКСУ у м. Києві 25.12.2015 року.

Проте, третя особа листом від 05.01.2016 року повернула оригінал висновку про суми відшкодування податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, за платниками, у яких суми бюджетного відшкодування становлять 100 тис. грн. і більше, сформованої за зверненням ГУ ДФС у м. Києві.

В подальшому, позивач 25.07.2016 року надіслав лист на адресу відповідача з метою отримання інформації про вчинення дій щодо подання до ГУ ДФС у місті Києві інформації для формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Листом від 01.08.2016 р. № 26604/10/26-55-12-02 відповідач повідомив позивача, що не є розпорядником узагальненої інформації, а таким розпорядником є Центральний орган державної податкової служби.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено ст. 200 ПК України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою від 17.01.2011 року № 39 (далі - Порядок).

Пунктом 200.7 статті 20 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.12 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Частиною 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст. ст. 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування ПДВ, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування ПДВ (далі - висновок), у якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. І протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ, - подає такий висновок органові державної казначейської служби (ч. 7 Порядку).

Згідно ч. 9 Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

- трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

- п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність подання до казначейської служби податковими органами, крім висновку, узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Згідно ч. 2 Порядку органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за якими з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис. грн. і більше (далі - інформація).

Структурний підрозділ центрального органу державної податкової служби, який здійснює адміністрування облікових та звітних показників, після отримання інформації здійснює протягом трьох робочих днів:

- формування вихідних форм інформації;

- контроль за відповідністю сум в інформації даним офіційних звітів центрального органу державної податкової служби;

- передачу інформації структурним підрозділам центрального органу державної податкової служби для проведення ретельного аналізу, за результатами якого відповідні підрозділи надають наявні матеріали структурному підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, для узагальнення;

- направляє отримані від структурного підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, узагальнені матеріали органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ч. 3 Порядку).

Не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання узагальнених матеріалів, органи державної податкової служби за місцезнаходженням платника за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації (ч. 4 Порядку).

Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України «Про податок на додану вартість» та залишились невідшкодованими.

Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного

робочого дня після її формування направляє:

- до Державного казначейства України;

- одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства (ч. 5 Порядку).

Задовольняючи позовні вимоги до апелянта, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким повністю погоджується колегія суддів, що за умови проведення перевірки заявлених до бюджетного відшкодування сум та складення відповідної довідки про відсутність встановлених порушень, у платника ПДВ виникає безспірне право на отримання таких сум.

В матеріалах справи наявна довідка податкового органу від 27.05.2015 року № 37/26-55-28-02/38348793 з висновком про відсутність порушень при відображенні ТОВ «Геліос Фінанс» у декларації за лютий 2015 року суми залишку від'ємного значення у сумі 5109827,00 грн. (а. с. 12 - 18).

З огляду на це, невиконання апелянтом вимог ч. 5 Порядку є безпідставним, відтак, протиправним.

Задовольняючи позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві суд першої інстанції зважив на те, що ухвалене судом рішення має бути ефективним, визначивши таку ефективність зобов'язанням податкового органу повторно подати висновок до казначейської служби.

В той же час, з матеріалів справи вбачається позиція Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про подання останньою до ГУ ДФС у м. Києві відповідної зведеної інформації (а. с. 130).

В свою чергу, ДФС Україні у своїй апеляційній скарзі даного факту не заперечує, проте, зазначає, що Головним оперативним управлінням ДФС України надано застереження про неможливість встановити правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми, оскільки будівля за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознамьонная, 2, 16-б знаходиться на території, тимчасово непідконтрольній Україні та підтвердити факт придбання нерухомості на даний час немає можливості.

Таким чином, ефективним рішенням є зобов'язання ДФС України подати до ДКС України відповідну інформацію на виконання ч. 5 Порядку, оскільки, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві свої повноваження щодо подання відповідної інформації до вищестоящого органу та висновку до третьої особи виконало.

В той же час, одночасне зобов'язання податкових структур до дій, що згідно вищепроцитованих правових норм не можуть бути виконані одночасно, до ефективного захисту прав позивача не призведе, позаяк, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві згідно вимог ч. 5 Порядку має отримати від ДФС України узагальнену інформацію в той же період, що і орган казначейства.

Хронологія зазначених дій дає колегії суддів підстави для висновку, що задоволення позовних вимог до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві в частині зобов'язання повторної подачі висновку до третьої особи без отримання третьою особою узагальненої інформації є передчасним.

Задоволення таких вимог можливе після допущення податковим органом бездіяльності за наслідками виконання ДФС України ч. 5 Порядку.

Зважаючи на викладене та те, що матеріалами справи бездіяльність ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві не підтверджена, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві слід відмовити.

В той же час, такий висновок колегія суддів жодним чином не пов'язує із можливістю податкового органу допустити в подальшому бездіяльність, що суперечитиме ст. 19 Конституції України.

Відтак, доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом в цій частині приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Фінанс» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року в частині задоволення позовних вимог до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Фінанс» залишити без задоволення.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя О. А. ГубськаСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови виготовлено 22.05.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.