Постановление суда № 66601025, 13.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 травня 2017 року м. Київ К/800/16197/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Дарницького Управління національної поліції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати дії протиправними, зобов'язати вчинити певні дії та відшкодувати матеріальну шкоду.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, позов повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

Судами встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (до суду не надано оригінал документу про сплату судового збору) та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

13 березня 2017 року до суду надані додаткові пояснення ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, про те, що у цій справі позивачем є саме він, а ОСОБА_2 є особою, в інтересах якої він звернувся, а оскільки він є інвалідом ІІ групи, то відповідно до Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Повертаючи позовну заяву у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем за даним адміністративним позовом є саме ОСОБА_2, як особа, в інтересах якої діє ОСОБА_1, як представник позивача за усним договором доручення та відповідно звернувся до суду на підставі довіреності, а тому підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору немає, оскільки пільги по сплаті судового збору, які він має, як інвалід ІІ групи, не розповсюджуються безпосередньо на ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі представник позивача посилається на те, що відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платником судового збору є особа, що звернулась до суду, а не хтось інший. Цією статтею не зобов'язано позивача сплачувати судовий збір, оскільки його сплачує особа, яка звертається до суду із позовом.

Проте із вказаними доводами представника позивача погодитись не можна з огляду на те, що пільги щодо сплати судового збору, встановлені у статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюються на позивача, в інтересах якої звернувся її представник за довіреністю ОСОБА_1. При цьому, представник позивача не навів жодних доводів та не обґрунтував належним чином те, що він є представником саме на підставі закону, а не договору. Інших законних підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у даній справі немає.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Дарницького Управління національної поліції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди.

Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець