Постановление суда № 66549493, 04.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 травня 2017 року К/800/14094/17

Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,

розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Електропівденмонтаж №5"

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року

у справі № 812/1516/16

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області

до ТОВ "Електропівденмонтаж №5"

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з вересня 2016 року по листопад 2016 року у сумі 28437,00 грн,-

встановив:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Електропівденмонтаж №5" , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями , подало касаційну скаргу.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону Уераїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) покриваються підприємствами та організаціями.

Отже, задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позов управління ПФУ, оскільки обов'язок з відшкодовування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-XII, покладений на підприємства.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду України від 5 червня (№ 21-167а12), 25 вересня 2012 року (№№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12), 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року (№№ 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно), 11 лютого 2014 року (№ 21-471а13), дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Електропівденмонтаж №5" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до ТОВ "Електропівденмонтаж №5" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з вересня 2016 року по листопад 2016 року у сумі 28437,00 грн..

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного А.Ф. Загородній

суду України