Постановление суда № 66534230, 03.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 травня 2017 року м. Київ К/800/14402/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року

у справі №808/8871/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №808/8871/15.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником судовий збір сплачено у розмірі 1 461,60 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року (редакція якого діє з 01 вересня 2015 року), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року встановлено у розмірі 1 218,00 грн.

Таким чином, враховуючи заявлені вимоги майнового та немайнового характеру, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 2 436,00 грн. (1218+1218).

Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що судовий збір за подачу касаційної скарги на рішення суду складає 2 923,20 (2 436,00*120%), а скаржником сплачено лише 1 461,60 грн., дане свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі.

Таким чином, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у законодавчо встановленому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно частини 4 статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції, складено в повному обсязі 05 липня 2016 року, тоді як касаційну скаргу було надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції 25 квітня 2017 року, тобто із пропуском строків, встановлених частиною 2 статті 212 КАС України.

Скаржником заявлено клопотанням про поновлення зазначеного процесуального строку, яке мотивоване неможливістю вчасного звернення з касаційною скаргою, у зв’язку з проведення реорганізації відповідача та великою завантаженістю юридичного підрозділу контролюючого органу.

Проте, наведені у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.

Відтак, скаржнику слід навести підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

Згідно частини 3 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №808/8871/15 залишити без руху.

2. Встановити Запорізькій об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною 4 статті 214 КАС України.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло