Постановление суда № 66525337, 16.05.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/410/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1214/17Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді: Хіль Л.М.,

Суддів: Гальонкіна С.А., Лобова О.А.,

За участю секретаря: Колодюк О.П.,

За участю: заявника ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 14 березня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою до ОСОБА_6 Мостафи, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, про скасування заходів забезпечення позову по справі № 554/410/15-ц, застосованих згідно з ухвалами Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2014 року та 31.01.2015 року: зняти арешт накладений на нежитлове приміщення (офіс), розташований в м. Полтава по вул. 23 Вересня, буд. 7, реєстраційний номер 36111961; скасувати запис за № 8697221 від 12.02.2015 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно про обтяження на нежитлове приміщення по вул. 23 Вересня, буд. 7.

В обґрунтування зазначеної заяви ОСОБА_5 вказав, що ухвалою Октяябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2014 року по справі № 554/4145/14-ц та ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2015 року у порядку забезпечення позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним, накладено арешт на нежитлове приміщення за адресою: м. Полтава, вул. 23 Вересня, 7. Справа по якій застосовані заходи забезпечення позову у вигляді арешту розглянута по суті. Так, рішенням Октябрського районного суду від 27.10.2015 року позов було задоволено. Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 20.01.2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13.07.2016 року, вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове, яким у позові ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 було відмовлено. Набрання законної сили судовим рішенням про відмову у задоволенні позову є безумовною підставою для скасування накладеного на майно арешту.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 березня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено у зв`язку із тим, що рішення ВССУ на яке посилається заявник як на таке, що набрало законної сили, скасовано ухвалою Верховного Суду України, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, що обумовлює неможливість скасування заходів забезпечення позову, з підстав, зазначених у заяві.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, прохав скасувати заходи забезпечення позову по справі № 554/410/15-ц, а саме зняти арешт накладений на нежитлове приміщення (офіс), розташований в м. Полтава по вул. 23 Вересня, буд. 7, реєстраційний номер 36111961; скасувати запис за № 8697221 від 12.02.2015 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно про обтяження на нежитлове приміщення по вул. 23 Вересня, буд. 7.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 аналогічно до тексту позову вказав, що рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, в рамках розгляду якого було накладено арешт на вказане майно, набрало законної сили, що є безумовною підставою для скасування застосованого заходу забезпечення позову.

У судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, прохав задовольнити, пояснення надав аналогічні до змісту апеляційної скарги, посилався на те, що накладення арешту порушує його майнові права.

Представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважаючи її безпідставною, а ухвалу місцевого суду обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши справу в межах заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до норми ч. 1 ст. ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або у інших осіб.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27.10.2015 року у справі № 554/410/15-ц позовні вимоги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_6 Мостами, ОСОБА_8, ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус ОСОБА_9, реєстраційна служба Полтавського МУЮ про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (стоматологічний кабінет) за адресою м. Полтава, вул. 23 Вересня, буд. 7, укладений 16.07.2014 року між ОСОБА_2 від імені ОСОБА_6 Мостафи та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 16.07.2014 року за № 6355137.

При розгляді справи судом першої інстанції ухвалою від 31.01.2015 року було накладено арешт на нежитлове приміщення в житловому будинку по вул. 23 Вереся, 7 у м. Полтаві.

Надалі, рішенням Апеляційого суду Полтавської області від 20.01.2016 року вищевказане рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27.10.2015 року було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 було відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13.07.2017 року, рішення апеляційного суду було залишено без змін.

Саме на вказане рішення посилається заявник у позові та у апеляційній скарзі як на безумовну підставу для скасування накладеного судом першої інстанції арешту.

Проте, вказані доводи апелянта є хибними з огляду на те, що вищезазначене рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 січня 2016 року та рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2015 року були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на встановлену обставину, суд першої інстанції з врахуванням норми ч. 6 ст. 154 ЦПК України, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що необхідність у застосованому ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2015 року заході забезпечення позову не відпала, так як справу направлено на новий розгляд до цього ж суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.2, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 14 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: Л.М. Хіль

Судді: С.А. Гальонкін

ОСОБА_10

З оригіналом згідно: ОСОБА_1