Постановление суда № 66403254, 11.05.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1133/17

В справі № 760/22605/16-w

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Хілюк І.О.

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача- ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить розділити спільне майно подружжя - автомобіль марки Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_1, машиномісце площею 13,9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку в с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, посилаючись на те, що дана категорія справ підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна.

Виходячи з того, що вартість машиномісця, яке є предметом спору, і яке знаходиться в Шевченківському р-ні м. Києва, значно перевищує вартість земельної ділянки, ? частина якої належить відповідачу, справа не підсудна Солом»янському районному суду м. Києва.

Заслухавши думки представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Так, предметом спору сторін є нерухоме майно - машиномісце за адресою: АДРЕСА_1, що в Шевченківському р-ні м. Києва, та земельна ділянка в с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.

Відповідно до постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В п.43 даної постанови зазначено, що якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

За змістом вказаної норми виключна підсудність встановлена для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.

З точки зору закону виключна територіальна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретним, прямо передбаченими у законі судами.

В такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Так, з Договору купівлі-продажу машиномісця за адерсою: АДРЕСА_1 від 15 вересня 2014 року вбачається, що його вартість складала на момент придбання 158 484, 48 гр.

За Договором купівлі-продажу від 09 червня 2010 року вартість земельної ділянки в с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл. становила 229 680, 00 гр.

При цьому відповідачу належить ? частина даної земельної ділянки.

Виходячи з цього, обсягу майна, що є предметом спору, та виходячи з його вартості, вимоги позивача про розподіл майна подружжя не підсудні Солом»янському районному суду м. Києва.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження в справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву прийнято в порушенням правил підсудності.

Виходячи з цих обставин, відкриття провадження в справі та прийняття до розгляду заяви з порушенням правил виключної підсудності, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.116 ч.1 п.2,168 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя направити для розгляду по підсудності до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання

копії ухвали.

Суддя