Частное определение № 66379607, 03.05.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

03 травня 2017 р. Справа № 917/37/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1139 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.17 р. у справі № 917/37/17

за позовом Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор", Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка,

до Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ", Полтавська область, м. Кременчук,

про зобов’язання виконати умови договору

ВСТАНОВИЛА:

Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" на рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.17 р. у справі № 917/37/17 за результатами якої прийняте у справі рішення господарського суду залишено без змін.

Під час розгляду зазначеної апеляційної скарги судовою колегією встановлено, що в порушення взятих на себе зобовязань за договором № 653/15 від 17.08.2015 р. відповідач товар у термін визначений договором не передав, що є істотним порушенням умов договору з боку продавця та невиконанням господарського зобов'язання.

За результатами розгляду позовної заяви та апеляційної скарги судами першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги визнані обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами.

Заперечення відповідача, які викладені у апеляційній скарзі не спростовують законності позовних вимог та прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватись зобов’язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічна норма міститься в ст. 265 ГК України, згідно з якою за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Під час розгляду апеляційної скарги судом встановлено, що 17.08.2015 р. між ПАТ "Автокраз" (продавець) та Фермерським господарством "Агрофірма "Вікторія" (покупець) укладено договір № 653/15, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити автомобілі КрАЗ в номенклатурі, кількості та в строки передбачені специфікацією.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за зазначеним договором виконав, а саме здійснив оплату товару на загальну суму, яка перерахована покупцем продавцю та становить 7446752,41 грн., що еквівалентно 338016 дол. США.

Як свідчать матеріали справи відповідач свої зобов’язання в частині поставки товару не виконав.

Зазначене дає суду підстави вважати, що відповідні служби відповідача, що відповідають за договірну дисципліну, при виконанні умов договору на порушення вимог чинного законодавства України, не вжили відповідних заходів, щодо належного виконання зобов’язання, забезпечення загальногосподарського інтересу, в тому числі стосовно фінансових надходжень, що призвело до грубого порушення інтересів позивача як сторони, яка виконала свої зобов’язання перед відповідачем щодо оплати товару, та як наслідок, розраховувала на таке ж їх виконання з боку відповідача, що призвело до звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Зазначені обставини є підставою для прийняття окремої ухвали.

Згідно зі статтею 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала підлягає надсиланню керівникові Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" з метою усунення вказаних порушень та вжиття відповідних організаційно-правових заходів щодо їх недопущення в подальшому.

Керуючись ст. ст. 86, 90 ГПК України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

1. Попередити керівника та відповідних посадових осіб Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" про недопущення в подальшому відповідними службами даного товариства договірної дисципліни та вимог законодавства України.

2. Окрему ухвалу надіслати керівнику Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" для розгляду та усунення вказаних в даній ухвалі порушень.

3. Про вжиті заходи повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.