Решение № 66365973, 10.05.2017, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Справа153/187/17

Провадження2/153/67/17-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом юридичної особи публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач заявив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору без номера від 30 березня 2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 6500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ними договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором не виконав. У звязку із порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 31 жовтня 2016 року має заборгованість у сумі 117159,54 грн., яка складається із 16571, 73 грн. заборгованість за кредитом; 97693,38 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2894,43 грн. заборгованість за пенею та комісією. Звертають увагу суду, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість становить 105971,73 грн. за кредитним договором б/н від 30 березня 2011 року, яка складається з наступного 16571,71 грн. заборгованість за кредитом; 89400,00 заборгованість по процентами за користування кредитом. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобовязання і заборгованість не погашає. Тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом і просити суд винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором без номера від 30 березня 2011 року у сумі 105971,73 грн. за кредитним договором б/н від 30 березня 2011 року, яка складається з наступного 16571,71 грн. заборгованість за кредитом; 89400,00 заборгованість по процентами за користування кредитом, а також судові витрати у сумі 1600 грн.

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судове засідання не зявився, у позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, надав суду заяву вхід. № 2445 від 18 квітня 2017 року в якій справу просить слухати у їх відсутність, позовні вимоги не визнають. 18 квітня 2017 року відповідач надав суду заяву вхід. №2419 в якій просить суд застосувати строк позовної давності. Надали суду заперечення вхід. №2418 від 18 квітня 2017 року просять відмовити в задоволенні позову з підстав невірності проведених Банком розрахунків, що є результатом значного завищення заявленого банком позовних вимог. Банк не надав до позовної заяви достовірних розрахунків кредитної заборгованості та не враховано сплачених ним платежів. Звертають увагу на наступне : з розрахунку заборгованості по кредиту станом на 31 жовтня 2016 року вбачається, що строк погашення заборгованості за кредитом настав 30 березня 2012 року. Таким чином з моменту прострочення сплати тіла кредиту 30 березня 2012 року до моменту звернення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом - 15 лютого 2017 року встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності сплив. При цьому строк позовної давності не переривався.

Із досліджених письмових доказів встановлено, що між позивачем ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 підписано Заяву № б/н від 30 березня 2011 року, згідно якої він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок ( копія анкети-заяви та довідки про умови кредиту (а.с. 11-13)). Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 30 березня 2011 року укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1, станом на 31 жовтня 2016 року останній має заборгованість у сумі 117159,54 грн., яка складається із 16571, 73 грн. заборгованість за кредитом; 97693,38 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2894,43 грн. заборгованість за пенею та комісією. Заборгованість до стягнення становить 105971,73 грн. за кредитним договором б/н від 30 березня 2011 року, яка складається з наступного 16571,71 грн. заборгованість за кредитом; 89400,00 заборгованість по процентами за користування кредитом(а.с.7-10).

Відповідно до п.1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг» договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. При цьому автоматично пролонговується не термін дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки, а лише дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом, щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підставі, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої обовязки відповідно до договору. Згідно ч.4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Таким чином, закінчення строку дії договору припиняє права і обовязки його сторін, але не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час його дії.

Але ті зобовязання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

Однак всупереч ч.1 ст. 598, ч.1, ч. 4 ст. 631 ЦК України позивач після 30 березня 2012 року (закінчення дії договору) продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом, пеню і комісію, хоча строк дії кредитного договору закінчився. Зазначена обставина підтверджується розшифровкою суми заборгованості станом на 31 жовтня 2016 року.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Позивач звернувся до суду з позовом 15 лютого 2017 року з пропущенням строку позовної давності, тому ці вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до заяви позичальника, яка є складовою частиною кредитного договору, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки. Заява позичальника про припинення дії договору в матеріалах справи відсутня, а тому відбулась його пролонгація із збереженням тих умов, на яких його було укладено, зокрема щодо умов про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 19 березня 2014 року, згідно із правилами користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору.

З розрахунку заборгованості по кредиту станом на 31 жовтня 2016 року вбачається, що строк погашення заборгованості за кредитом настав 30 березня 2012 року. Таким чином з моменту прострочення сплати тіла кредиту 30 березня 2012 року до моменту звернення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом 15 лютого 2017 року встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності сплив. При цьому строк позовної давності не переривався. Оскільки встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом (строк позовної давності), про причини пропуску строку давності представник позивача не повідомив, не вказав на їх поважність та не просив його поновити, а відповідачем надано на адресу суду заяву в якій він наполягає на застосуванні строку позовної давності, а тому суд має підстави для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вище викладене, суд вважає необхідним, відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України, скасувати заходи забезпечення позову, а саме арешт на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м., житловою площею 37,9 кв.м., розташований за адресою: вул. Виноградна, 139 місто Ямпіль, Вінницька область, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, який було накладено на підставі ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 лютого 2017 року.

Керуючись ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати стягуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено, суд не стягує судові витрати із ОСОБА_1 на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 76, 88, 154, 212, 213, 214, 215, 292, 294 ЦПК України і на підставі ст.ст.11, 252-256, 261, 267, 509, 526, 530, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Скасувати арешт на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м., житловою площею 37,9 кв.м., розташований за адресою: вул. Виноградна, 139 місто Ямпіль, Вінницька область, який належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий М.М. Дзерин