Постановление суда № 66273626, 24.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

21 квітня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1

Як убачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 не погоджується із рішенням Вищого адміністративного суду України ухваленого в справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Також у заяві порушується питання про скасування судового рішення касаційного суду з мотивів його незаконності та необґрунтованості.

Заява подана без додержання вимог статей 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), без усунення яких подальший рух заяви неможливий з огляду на таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень, зокрема, в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

ОСОБА_1 свою заяву до суду подав у формі «позовної заяви», тоді як до Верховного Суду України подається заява про перегляд судових рішень.

У заяві не наведено підстав та обґрунтування перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС, не додано матеріалів, які вказують на існування цих підстав. Вимоги особи, яка подає заяву, наведені без урахування положень пунктів 3 та 5 статті 239 КАС.

Заява також не відповідає вимогам статті 2391 КАС, оскільки до заяви не додано оскаржуваного судового рішення, та для порівняння копій судових рішень касаційного суду, в яких має місце неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права у порівнянні із судовим рішенням, про перегляд якого подана заява, в разі якщо вона подана з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 237 КАС.

Крім того, у разі подання заяви з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 КАС, до заяви має бути додано документ про сплату судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень саме Верховним Судом України, або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати такого збору.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102, р/о № 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України)», символ звітності 207).

Ураховуючи наведене, заява ОСОБА_1 відповідно до вимог частини другої статті 2392 КАС підлягає залишенню без руху із наданням заявнику строку для усунення її недоліків. У разі неусунення недоліків заяви протягом установленого строку вона буде повернута заявнику (пункт 1 частини четвертої статті 2392 КАС).

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків до 29 травня 2017 року.

Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко