Постановление суда № 66258079, 28.04.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3321/17

Провадження № 2/442/1438/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2017 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики та іпотеки недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просять визнати недійсним договір позики на суму 85000 дол. США, що по курсу НБУ становить 1105680 грн., та іпотеки на незавершене будівництво житлового будинку №47 по вул. Сагайдачного в селі Лішня Дрогобицького району Львівської області, готовність якого становить - 97 %, засвідченим приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №4566, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Перевіривши матеріали справи, приходжу до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху виходячи з наступного.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 119 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК України).

За положеннями ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Разом з тим, п. 10 ч.1 ст. 80 ЦПК України вказано, що у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається за загальною сумою всіх вимог та абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли у позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Також, слід врахувати розяснення у п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі постанова постанови Пленуму № 10 від 17.10.2014 р.), у разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК України, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог. Якщо до суду звертаються кілька позивачів із вимогою немайнового характеру до одного або кількох відповідачів, коли ціна позову відсутня і частину кожного з позивачів у такій ціні визначити неможливо, а предмет позову за вимогами кількох позивачів є одним і тим самим, можлива сплата судового збору одним чи кількома з них у розмірі, передбаченому п..п. 2 ч.2 ст. 4 Закону № 3674-VI.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачами одночасно заявляються дві вимоги немайнового характеру про :

- визнання недійсним договору позики;

- визнання недійсним договору іпотеки;

Таким чином, оскільки також позивачем заявлено самостійні вимоги немайнового характеру, то кожна з них має бути оплачена судовим збором за визначеною законом ставкою для вимог немайнового характеру.

А тому позивачам слід сплатити судовий збір, окремо за кожну вимогу немайнового вимогу, яких є дві - по 640 грн, який слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів Дрогобицьке УДКСУ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 25262988, рахунок отримувача - 31213206700014, банк отримувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО - 825014, призначення платежу - судовий збір, код 37390247.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики та іпотеки недійсними- залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в триденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нагірна О.Б.