№ 6620941, 14.09.2009, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2-а-3034/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» вересня 2009 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Сервіс» до Державної податкової інспекції в м.Іллічівськ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2007 року №0090562350/0 про донарахування податку на прибуток та штрафним санкціям на суму 110962,00 грн., - В С Т А Н О В И В : З позовом до суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Сервіс» до Державної податкової інспекції в м.Іллічівськ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2007 року №0090562350/0 про донарахування податку на прибуток та штрафним санкціям на суму 110962,00 грн. В судовому засіданні 14.09.2009 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач правомірно не відносив до валових доходів суму витрат на сплату збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, яку б ПП «Максі» нібито сплатило під час виконання угоди про переведення боргу. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачу була надана безкоштовна послуга з боку ПП «Максі», в звязку з чим, це є безповоротна фінансова допомога, а тому повинна бути включена позивачем до складу валових доходів.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 590-ХП фахівцями Державної податкової інспекції в м.Іллічівську була проведена виїзна планова документальна перевірка діяльності ТОВ «Укр-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року.

Результати виїзної документальної перевірки оформлені актом від 02.11.2007 року №2672/23-0301/32790352 (а.с.9-36 т.1), складеному відповідно до вимог наказу ДПА України від 10.08.2005 року № 327 «Про затвердження методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок» та відповідно до вимог наказу ДПА України від 27.04.2006 року № 225 «Про затвердження нової редакції зразків актів перевірок та методичних рекомендацій щодо їх оформлення». Перевіркою встановлено порушення в діяльності позивача п.п.1.22, п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1, ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.11.2007 року №0090562350/0 (а.с.37 т.1) на суму донарахованого податку на прибуток в розмірі 77359,00 грн., штрафним санкціям в розмірі 33593,00 грн., а разом 110962,00 грн.

При цьому посадові особи відповідача виходили з наступного:

Між позивачем та Компанією LEXON INVESTMENT LLS (США) був укладений контракт від 07.04.2005 року №005/LUS-01 (а.с.68-72 т.1) на поставку позивачу продукції з відстрочкою внесення оплати.

Відповідно до інвойсів та ВМД (а.с.58-250 т.2, а.с.1-250 т.3, а.с.1-21 т.4) на адресу позивача було поставлено продукції в період ІІІ кварталу 2006 року по ІІ квартал 2007 року на загальну суму 76897521,96 грн. (15227232,07 доларів США)

Оплату частини вартості продукції позивач здійснив самостійно, а частину заборгованості в розмірі 26773927,91 грн. (5319253,75 доларів США) зі згодою кредитора перевів на нового боржника Приватне підприємство «Максі» згідно трьох сторонніх угод про перевід боргу (а.с.73,96,99,102,105,108,111,117,120,123,126,130,133, 136, 140, 143, 146,

149,153,157,160,164,168,172,175,178,181,184,189,192 т.1).

В подальшому ПП «Максі» здійснювало погашення заборгованості перед первинним кредитором Компанією LEXON INVESTMENT LLS (США) про що складались відповідні повідомлення про виконання зобовязань про перевід боргу на конкретну суму (а.с.75,77,79,81,83,85,87,89,91,93,95,98,101,104,107,110, 116, 119, 122, 125,

128, 132,135,139,142,145,148,152,156,159,163,167,171,174,177,180,183,188,191,195 т.1).

На підставі вказаних угод та доказів виконання ПП «Максі» зобовязань перед первинним кредитором, позивачем був проведений залік заборгованості ПП «Максі» перед ним на суму 26773927,91 грн., що підтверджується відповідними актами про проведення заліків (а.с.129,197-204 т.1).

На думку посадових осіб відповідача, проводячи погашення заборгованості позивача перед первинним кредитором в іноземній валюті, ПП «Максі» надало безповоротну фінансову допомогу позивачу (п.п.1.22 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») на суму збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за придбання безготівкових доларів США на Міжбанківській валютній біржі, який сплачує особа, що придбає валютні кошти в розмірі 1,3% від суми операції (п.п.2,3 Порядку сплати збору на загальнообовязкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740).

При цьому, в трьох сторонніх угодах про переведення боргу на ПП «Максі» не зазначається обовязку позивача компенсувати ПП «Максі» витрати по сплаті збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з сум придбаної безготівкової іноземної валюти для здійснення розрахунків з первинним кредитором.

Суму цієї послуги в розмірі 309475,00 грн. позивачем, в порушення вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не була включена до суми валових доходів підприємства та з цієї суми не сплачений податок на прибуток в розмірі 77369,00 грн.

Але такий висновок посадових осіб відповідача є помилковим з наступних підстав:

Згідно положень п.п.1.22 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова дорога це сума коштів, переданих платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій та субсидій), або без укладання таких угод.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді; вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді; крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього ж Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленим підрозділом, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно абз.1 та абз.7 на сторінці 10 акту перевірки від 02.11.2007 року №2672/23-0301/32790352 (а.с.18) посадові особи відповідача виходили з того, що ПП «Максі» розраховувалась з первинним кредитором грошовими коштами в іноземній валюті, які були нею придбані на Міжбанківській валютній біржі та ПП «Максі» був сплачений збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з обсягу цих операцій в розмірі 309475,00 грн.

Зазначена вище правова позиція відповідача мала б право на існування за тих умов, що положеннями первинного договору поставки товарів від 07.04.2005 року №005/LUS-01 (а.с.68-72) був би встановлений обовязок позивача проводити розрахунок із поставщиком в іноземній валюті шляхом її придбання на Міжбанківській валютній біржі та у відповідності до положень ст.520 ЦК України цей обовязок перейшов би до ПП «Максі» після укладання трьох сторонніх договорів переведення боргу, або за умови, що діючим законодавством було б унеможливлено проведення ПП «Максі» розрахунків з первинним кредитором Компанією LEXON INVESTMENT LLS (США) в іноземній валюті із власних або запозичених коштів, а вони повинні були бути придбані обовязково на Міжбанківській валютній біржі з обовязковою сплатою збору на державне загальнообовязкове пенсійне страхування в порядку та на умовах, передбачених п.п.2,3 Порядку сплати збору на загальнообовязкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740.

Однак, під час офіційного зясування обставин справи встановлено, що у п.5.2 контракту від 07.04.2005 року №005/LUS-01 (а.с.68-72 т.1) сторонами був встановлений загальний порядок проведення розрахунків на протязі 90 календарних днів з дати поставки товарів. Таким чином, позивач був вільний у виборі джерел отримання іноземної валюти для здійснення розрахунків.

Відповідно до ст.520 ЦК України при переведенні боргу на іншу особу до неї переходять усі права та обовязки попереднього боржника, які виникли перед кредитором. В угодах про переведення боргу на ПП «Максі» (а.с.73,96,99,102,105,108,111,117,120, 123,

126,130,133,136,140,143,146,149,153,157,160, 164, 168, 172, 175, 178, 181, 184, 189, 192 т.1) також не було обумовлено обовязку останнього здійснювати розрахунки з Компанією LEXON INVESTMENT LLS (США) в іноземній валюті попередньо придбавши її на Міжбанківській валютній біржі. З цього випливає, що ПП «Максі» не мала за обовязок, що витікає з укладених угод, придбати іноземну валюту на Міжбанківській валютній біржі, а тому нести витрати по сплаті збору на державне загальнообовязкове пенсійне страхування.

Відповідно до загального порядку розрахунків в іноземній валюті в безготівковій формі, встановленого ст.ст.1,2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» та п.п.3.1-3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління Національного Банку України від 24.03.1999 року №136 не встановлено обовязку резидента при проведені розрахунків під час здійснення імпортних операцій попередньо придбати її на Міжбанківській валютній біржі. Таким чином, діючим законодавством не заборонено було ПП «Максі» здійснювати розрахунки з іноземним кредитором за рахунок власних або кредитних коштів та не зобовязувало ПП «Максі», при здійснені розрахунків в іноземній валюті, обовязково придбати її на Міжбанківській валютній біржі та, відповідно, нести видатки по сплаті державне загальнообовязкове пенсійне страхування відповідно до п.п.2,3 Порядку сплати збору на загальнообовязкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740, а тому, такі витрати не є обовязковою умовою здійснення таких розрахунків.

До того ж, не підтвердженим залишилось посилання посадових осіб відповідача, що ПП «Максі» таки понесло витрати на сплату збору на державне загальнообовязкове пенсійне страхування. Так, згідно кредитних договорів, укладених ПП «Максі» та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «СоцКом Банк» від 03.12.2007 року №041/1-864 (а.с.247-250 т.1), від 07.02.2007 року №041/-670 (а.с.5-7 т.2), від 04.06.2007 року №041/1-748 (а.с.8-10 т.2), від 03.05.2007 року №041/1-719 (а.с.11-13 т.2), від 05.03.2007 року №041/1-681 (а.с.14-16 т.2), від 01.08.2006 року №041/1-562 (а.с.17-19 т.2), від 05.07.2006 року №041/1-550 (а.с.20-22 т.2), від 04.10.2006 року №-41/1-589 (а.с.23-25 т.2), від 04.09.2006 року №041/1-572 (а.с.26-28 т.2), від 03.04.2007 року №041/1-694 (а.с.29-31 т.2), від 04.12.2006 року №041/1-631 (а.с.32-34 т.2), від 01.11.2006 року №041/1-609 (а.с.35-37 т.2), від 17.01.2006 року №041/1-657 (а.с.38-40 т.2) безготівкові кошти в іноземній валюті отримувались цим підприємством у вигляді короткострокових кредитних коштів під гарантію поручителя та майна. Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «СоцКом Банк» від 31.10.2008 року №010/2491 (а.с.4 т.2) ПП «Максі» для розрахунків за трьох сторонніми угодами про переведення боргу, укладеними між Компанією LEXON INVESTMENT LLS (США), Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Сервіс» та ПП «Максі», купівлю іноземної валюти (доларів США) не здійснювало, а розрахунки проводились за рахунок обігових коштів підприємства, отриманих за кредитними угодами, в звязку з чим, фактів придбання ПП «Максі» іноземної валюти на Міжбанківській валютній біржі не було. А тому також були відсутні підстави для нарахування, утримання та перерахування до Пенсійного фонду України банком збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Вищезазначене надає змоги суду прийти до висновку, що жодна з можливих підстав, які б надавили право посадовим особам відповідача вважати, що ПП «Максі» надало безповоротну фінансову допомогу позивачу під час офіційного зясування обставин справи не знайшла свого підтвердження, а тому такий висновок є безпідставним та таким, що не ґрунтується на матеріалах перевірки та діючому законодавстві.

Оскаржений акт субєкту владних повноважень не ґрунтується на відповідних доказах та законі, а тому його прийняття не відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування», в звязку з чим такий акт відповідача повинен бути визнаний протиправним та скасований на підставі ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську від 13.11.2007 року №0090562350/0 про донарахування податку на прибуток та штрафним санкціям на суму 110962,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22.09.2009 року.

Суддя Єфіменко К.С.