Постановление суда № 66084713, 19.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 квітня 2017 року м. Київ К/800/5057/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и л а :

Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказані судові рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2017 року, з врахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху в зв'язку з неподанням засвідченої відповідно до вимог закону копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції та документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», із наданням тридцятиденного з моменту отримання копії даної ухвали строку для усунення недоліків касаційної скарги.

В межах наданого строку на адресу суду касаційної інстанції відповідач надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони.

Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Втім, заявлене Державною податковою інспекцією у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати останнього; обмежене ж фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

До того ж, засвідченої відповідно до вимог закону копії витребовуваної постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року відповідач касаційному суду також не подав.

Відповідно до частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.

За змістом частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч.3 ст.108, ч.3 та ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник