№ 66045161, 05.04.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05 квітня 2017 року Справа № 814/1534/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 доПрокуратура Миколаївської області, вул. Спаська, 28,Миколаїв,54030 провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,стягнення грошової допомоги в сумі 220819,41 грн.,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Миколаївської області (далі-відповідач) з наступними позовними вимогами:

- змінити формулювання підстави звільнення у наказі прокурора Миколаївської області від 03.08.2015 р. №1038Ц, доповнивши після слів «Про прокуратуру», словами «та на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію»;

- визнати протиправними дії прокуратури Миколаївської області в частині відмови виплати позивачу грошової допомоги та стягнути на її користь із відповідача грошову допомогу в сумі 220819,41 грн. без сплати податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно не зазначено у трудовій книжці про підставу звільнення «у зв'язку з виходом на пенсію» та не виплачеано грошову допомогу, оскільки в 2015 році у своїй заяві позивач зазначила причиною звільнення «за власним бажанням у зв'язяку з виходом на пенсію». Щодо невиплати їй грошової допомоги позивач зазначила, що для виплати грошової допомоги, яка була передбачена ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» не визначає обов'язковим одночасне поєднання двох фактів звільнення та вихід на пенсію.

Відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими з підстав викладених у письмових запереченнях.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач проходила службу в органах прокуратури з 03.11.1993 р. по 03.08.2015 р. (21 рік). У 2006 році їй було призначено пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції до 01.04.2014 р., а у 2015 року позивача було звільнено за її заявою.

Відповідно до ч.16 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції до 01.05.2014 року, прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачувалася грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково - навчальних закладах прокуратури.

Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі виключено ч.16 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Зазначені зміни до закону набули чинності з 01.05.2014 року.

Наказом Прокуратури миколаївської області від 03.08.2015 року № 1038 у ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань прокуратури Миколаївської області та з органів прокуратури, у зв'язку з поданням заяви про звільнення, тобто після втрати чинності ч.16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачала виплату грошової допомоги при виході на пенсію.

При цьому, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.06.2016 року на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції до 04.01.2014 року, Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва їй була призначена пенсія в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати.

Аналізуючи зміст ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», чинної на момент призначення позивачу пенсії за вислугою років, враховуючи те, що пенсія ОСОБА_1 була призначена ще у 2006 році, суд дійшов висновку, що оскільки Законом не було визначено про необхідність наявності фактів одночасного призначення пенсії за вислугою років та звільнення з органів прокуратури, то отримання пенсії з 2006 року відповідно до ст. 51-1 Закону України «про прокуратуру» від 05.11.1991 року, автоматично надає право на отримання допомоги з 03.08.2015 року (час звільнення).

Таким чином, прокуратурою Миколаївської області протиправно відмовлено позивачу у виплаті грошової допомоги, з посиланням на Закон України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», на підставі якого виключено право на отрмання грошової допоги з 01.05.2014 року.

Крім того, згідно ст. 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, доводи позивача про те, що з 2006 року вона отримує пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», а тому має право на отримання грошової допомоги, на думку суду, є обґрунтованими.

Відповідно до довідки (арк .с .14), позивачу підлягає виплата грошової допомоги у розмірі 220819,41 грн. (10515,21*21 рік).

Щодо позовної вимоги позивача про внесення змін до трудової книжки, то суд вважає за необхідне відмовити, оскільки звільнення з органів прокуратури передбачено не КзпП, а Законом України «Про прокуратуру».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії прокуратури Миколаївської області в частині відмови виплати ОСОБА_1 грошової допомоги та стягнути на користь ОСОБА_1 з Прокуратури Миколаївської області грошову допомогу в сумі 220819,41 грн. без сплати податків.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич