Постановление суда № 66031953, 12.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

12 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву Служби безпеки України (далі - СБУ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до СБУ про визнання неправомірним та скасування наказу,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 березня 2017 року скасував постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року про задоволення позовних вимог залишив в силі.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, СБУ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статей 45, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та статей 16, 17, 254, 255, 257, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 29 травня, 12 червня 2014 року (справи №№ К/800/60276/13, К/9991/69651/12)

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні, про перегляд якого подана заява, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволення позову, погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не були наданні докази самовільного залишення позивачем місця несення служби та залишення без урегульованості дій спеціального заходу із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охоронною СБУ. Такі обставини дали підстави для висновку про відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку, а відтак і підстав для застосування до нього стягнення.

В ухвалі від 29 травня 2014 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність доказів відсутності позивача на місці служби стало підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення.

В ухвалі від 12 червня 2014 року суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, погодився з висновками про те, що оскільки позивач був відсутній на службі без поважних причин, то внаслідок порушення вимог статей 11, 254, 255 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Порівняльний аналіз зазначених судових рішень дає підстави вважати, що вони ухвалені за різних фактичних обставин справ, встановлених судами, а це в свою чергу вказує на відсутність ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.

Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Служби безпеки України про визнання неправомірним та скасування наказу для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

І.Л. Самсін