Постановление суда № 65980157, 11.04.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/3725/16-к Головуючий у 1-й інст. Нагорнюк Ю. В.

Категорія ст.407 ч.3 КК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Євстафєвої Т.А.

суддів: Бережної С.В., Жизнєвського Ю.В.

за участю секретаря Скородинської Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 лютого 2017 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42014060360000223 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України,

з участю прокурора Протасова А.В.

встановила:

В апеляційній скарзі прокурор військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_1 просить ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22.02.2017 року скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції незаконно ухвалено рішення про повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_2, лише тільки через те, що в ньому невірно зазначене місце проживання обвинуваченого.

Прокурор вказав, що слідчий, зазначаючи в обвинувальному акті місце реєстрації та місце проживання обвинуваченого, керувався вимогами ст. 291 КПК України та положенням ч.10 ст. 6 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». При цьому зазначив, що місце проживання обвинуваченого встановлено зі слів останнього вході проведення слідчих дій з ним.

Вважає, що суд передчасно прийняв рішення про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України. Крім того, апелянт зазначив, що суд в порушення норм ч.2 ст.314 КПК України провів підготовче судове засідання у відсутності обвинуваченого і не вжив заходів до забезпечення його прибуття до суду.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 22.02.2017 року обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42014060360000223 від 21.11.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.407 КК України,повернуто прокурору військової прокуратури Житомирського гарнізону, як такий, що не відповідає вимогамКПК України.

Суд умотивував своє рішення тим, що обвинувальний акт містить неправильну адресу місця проживання обвинуваченого ОСОБА_2, що позбавляє суд викликати останнього в судове засідання. Зокрема обвинувачений неодноразово викликався в судові засідання за адресою вказаною в обвинувальному акті: вул. Чорноморська, 2-а, с. Червоний Хутір Таїровського району Одеської області, а також викликався і за місцем реєстрації: АДРЕСА_1. Однак, повідомлення про виклик до суду повертаються з відміткою про те, що Таїровського району в Одеської області не існує. Прокурором не надано суду, будь-яких документів уточнюючих місце проживання останнього.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, перевіривши матеріали судового провадження в межах визначенихст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Як видно з матеріалів судового провадження, направлений до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не в повній мірі містить вищезазначені відомості, а саме відомості про фактичне місце проживання обвинуваченого, що позбавило можливості суд першої інстанції викликати останнього в підготовче судове засідання.

В свою чергу, зазначена невірна адреса проживання обвинуваченого в обвинувальному акті, позбавила і апеляційний суд можливості повідомити обвинуваченого ОСОБА_2 про розгляд апеляційної скарги прокурора, оскільки повернулися листи апеляційного суду з поміткою «за місцем обслуговування».

Крім того, прокурор в апеляційному суді надав листи Одеської обласної державної адміністрації та Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» Одеська дирекція, які також свідчать про зазначення прокурором в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 неіснуючих населених пунктів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність повернення обвинувального акта відносно обвинуваченого ОСОБА_2 військовій прокуратурі для усунення вищевказаних недоліків і виконання вимог ст. 291 КПК України.

Підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора відсутні.

Керуючись ст. ст.404,407 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 лютого 2017 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42014060360000223 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: