Постановление суда № 65967591, 12.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 876/1947/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016р. по справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

16.12.2016р. податковий орган звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 31526,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобовязання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, яка не сплачена добровільно.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. позов задоволено.

Відповідач оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та неповного з»ясування, а також не доведеності обставин, які мають значення для справи, мотивуючи тим, що суд першої інстанції не дослідив, чи подавалась податкова декларація про майновий стан і доходи, а також правильність розрахованої позивачем суми податкового зобовязання та відповідність вимогам ст.167, 174 ПК України і вартості успадкованого майна, яка згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, становила 392310,00 грн.

Вважає, що якщо ним не було виконано обовязку по сплаті податку від успадкованого майна, то такий розмір даного податку становив би 392 310, 00 грн. х 5% = 19615,50 грн.

Крім того, вважає, що позивач умисно ввів в оману суд щодо його адреси реєстрації, і справу розглянемо у його відсутності, що унеможливило вчасно подати свої заперечення, як і брати участь в судовому засіданні.

Просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, який підтримав апеляційну скаргу та просить врахувати зміни, в діючому на час розгляду справи законодавстві, та звільнити його від сплати зазначеного платежу, представника податкового органу, який заперечив апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податкові інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, як платник податку, який несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобовязання, внаслідок чого станом 23.11.2016 р. у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 31526,05 грн., що стверджується розрахунком суми, довідкою про наявність податкового боргу, копією облікової картки платника та податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2013 рік (а.с.8, 9, 12-17)

У звязку з несплатою податкового боргу, згідно ст.59 ПК України, відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" № 9598-23 від 05.08.2015 (а.с.11).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів сплати податкового боргу відповідачем суду не надано, а позовні вимоги підтверджені доказами наявними в матеріалах справи.

Пунктом 179.7. ст.179 ПК України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень - п.41.2. ст.41 Податкового кодексу України.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження п.87.11. ст.87 ПК України.

Щодо покликання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства щодо повідомлення та виклику в судове засідання, то колегія суддів вважає, що таке не вплинуло на правильність прийнятого рішення по суті.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016р. по справі №819/1645/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 13.04.2017р.