Постановление суда № 65950248, 11.04.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/27034/16-ц Провадження № 22-ц/772/1091/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 22Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді Якименко М.М.,

суддів: Іващука В.А., Ковальчука О.В.,

при секретарі : Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського Вінницької області від 26.01.2017 року про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору довічного утримання, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Вінницького міського Вінницької області від 26.01.2017 року було забезпечено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору довічного утримання шляхом накладення арешту на АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_2.

На вказану ухвалу суду відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати дану ухвалу, оскільки вважає, що вона постановлена судом з порушенням норм процесуального права та порушує права відповідача.

В апеляційній інстанції представник скаржника уточнив вимоги та просив за наслідками розгляду скарги апеляційний суд постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заявлених вимог позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка за договором довічного утримання зареєстрована за відповідачем, позивач вказувала на те, що при посвідченні вказаного договору нотаріусом було накладено заборону на відчуження вказаного майна. Однак в разі її смерті така заборона буде знята і відповідач отримає право на розпорядження квартирою ще до вступу правонаступників позивача. Окрім того вважає, що відповідач у будь-який час може здійснити відчуження квартири третім особам, навіть за наявності можливого рішення, ухваленого на користь позивача.

Забезпечуючи позов суд першої інстанції, керувався нормами ст.ст. 151, 152 ЦПК України та розясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, наявність дійсно існуючого спору між сторонами, що не заперечувалось ними як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, відповідність виду забезпечення позову заявленим вимогам, висновок суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднути чи зробити неможливим виконання рішення, є правильним.

З таким висновком погоджується колегія суддів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в разі задоволення позову та визнання недійсним правочину, судом застосовується реституція (ст. 216 ЦК України). А відтак квартира, яка була передана відповідачу у власність за договором довічного утримання повертається її власнику (стороні правочину).

Відтак вид забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам. Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом першої інстанції не були порушені перелічені вище процесуальні норми закону, а доводи апеляційної скарги не можуть бути безумовними підставами для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150-152, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського Вінницької області від 26.01.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: