№ 65939982, 12.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 908/2188/16

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу громадської організації "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 3 лютого 2017 року у справі № 908/2188/16 за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до громадської організації "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - міське комунальне підприємство "Основаніє", про розірвання договорів оренди, суборенди та виселення,

УСТАНОВИВ: У серпні 2016 року Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до громадської організації "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди нежитлового приміщення від 17 листопада 2014 року № 175/6 і суборенди від 1 грудня 2014 року та виселення відповідачів із нежитлового приміщення № 27, розташованого на першому поверсі будинку № 13-А (літ. А-5) на вул. Лахтінській в м. Запоріжжі, загальною площею131, 8 м2 (з урахуванням уточнення позовних вимог)

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18 серпня 2016 року до участі у справі третьою особою залучено міське комунальне підприємство "Основаніє".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 2 листопада 2016 року позов задоволено.

Громадська організація "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця" неодноразово подавала апеляційну скаргу на рішення, зокрема в січні 2017 року, яку Донецький апеляційний господарський суд (судді Д. Попков, О. Радіонова, І. Зубченко) ухвалою від 3 лютого 2017 року повернув без розгляду з мотивів неподання доказів сплати судового збору в установленому розмірі.

Громадська організація "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця" просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення судом статей 42, 97 Господарського процесуального кодексу України та передати справу до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду скарги по суті.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте їхні представники у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" (далі-Закон) за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення справляється судовий збір. Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази про його сплату додаються до апеляційної скарги.

Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлений підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини 3 статті 6 Закону).

Позивачем були заявлені чотири вимоги немайнового характеру - розірвання договору оренди, розірвання договору суборенди, виселення громадської організації "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця" і виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі спірного приміщення, які задоволені господарським судом.

Громадська організація "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця", оскаржуючи рішення у повному обсязі, за подання до суду апеляційної скарги сплатила судовий збір у розмірі 3 031 грн 60 коп., проте мала сплатити 6 063 грн 20 коп., що складає 110 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Правовим наслідком подання до господарського суду апеляційної скарги без сплати судового збору у встановленому розмірі є її повернення заявникові на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що обставини подання громадською організацією "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця" апеляційної скарги установлені господарським судом апеляційної інстанції на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих стороною доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 3 лютого 2017 року у справі № 908/2188/16 залишити без змін, а касаційну скаргу громадської організації "Запорізький центр регіонального розвитку "Хортиця" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. І. Студенець