Постановление суда № 65939561, 07.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 квітня 2017 року м. Київ К/800/10825/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 06 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання, скасовано розпорядження Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №179793 від 10 серпня 2016 року в частині встановлення позивачу з 01 вересня 2015 року по 07 червня 2016 року щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 10740 грн. та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання без обмеження його граничного розміру за період з 01 вересня 2015 року по 07 червня 2016 року відповідно до постанови Київського районного суду м. Полтави від 28 січня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року.

Статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до касаційної скарги.

Як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в порушення положень частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до неї не додано документ про сплату судового збору у розмірі ставки цього збору, передбаченої Законом України «Про судовий збір» у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIІІ, яка за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом немайнового характеру необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становило 551,20 грн. (1378 грн. х 0,4).

При цьому, відповідно до положень частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи з викладеного, скаржник за подання касаційної скарги має сплатити 1322,88 грн. (2 х (551,20 грн. х 120%) як за дві самостійні вимоги немайнового характеру про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання і скасування розпорядження відповідача в частині встановлення позивачу з 01 вересня 2015 року по 07 червня 2016 року щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 10740 грн. та про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання без обмеження його граничного розміру за період з 01 вересня 2015 року по 07 червня 2016 року.

У касаційній скарзі позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із складним матеріальним станом.

Положеннями частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частин 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Разом з тим, докази, які б свідчили про майновий стан позивача, за якого він позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, ОСОБА_1 не надано.

Отже, оскільки позивач при зверненні до суду касаційної інстанції не довів тієї обставини, з якою чинне законодавство пов'язує звільнення від сплати судових витрат, тому на стадії перевірки касаційної скарги на її відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України заявлене ним клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а тому касаційна скарга повинна бути залишена без руху до усунення позивачем зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 27 квітня 2017 року.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги вона буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко