Постановление суда № 65894052, 10.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2017 Справа №607/4319/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

Головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» про розяснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором відновлюваної кредитної лінії №4 від 10.04.2006, вирішено стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за Договором відновлюваної кредитної лінії №4 від 10.04.2006 року в розмірі 24000,00 євро, що еквівалентно (станом на 20.03.2014 р. курс НБУ 13,798 грн. за 1 євро) 331200 грн. 00 коп., а також 3 312 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.

Представник публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся в суд із заявою про роз»яснення зазначеного судового рішення посилаючись на те, що в процесі виконання судового рішення незрозуміло, яка сума заборгованості підлягає до стягнення, оскільки в резолютивній частині рішення суду заборгованість за кредитним договром вказана у доларах США із зазначенням еквіваленту в національній валюті (гривні), що припускає декілька варіантів тлумачення виконання зобов»язання за кредитним договором, як в українській гривні та і в доларах США.

В судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримав.

В силу вимог ч.1,2 ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз»яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз»яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред»явлене до примусового виконання.

Суд вважає, що судове рішення від 02 червня 2014 року, ухвалене у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором відновлюваної кредитної лінії №4 від 10.04.2006, є зрозумілим, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів його тлумачення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.2 ст.192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на даний час встановлені Декретом КМ України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет №15-93), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України (затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року №200, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007 року за №656/13923, Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (затверджено постановою правління НБУ від 29 грудня 2000 року №520; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 року за №152/5343) та іншими документами.

Згідно зі ст.524 ЦК України, зобов»язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті.

Разом із тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов»язання і іноземній валюті, згідно з частинами 1 та 2 ст.533 ЦК України, грошове зобов»язання має бути виконане у гривнях.

Якщо в зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на зміст зазначеної статті та беручи до увагу практику Європейського суду з прав людини, суди у разі пред»явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.

Враховуючи наведені обставини, керуючись ст.221 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» про розяснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2014 року, у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором відновлюваної кредитної лінії №4 від 10.04.2006, відмовити.

Головуючий суддяОСОБА_3