Постановление суда № 65818839, 30.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2017 року м. Київ К/800/9746/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 8 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ (в редакції від 28 березня 2015 року) з урахуванням всіх премій та надбавок. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок і виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з 8 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року в розмірі, передбаченому статтею 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ), без врахування з 9 вересня 2015 року 50-відсоткового зменшення розміру посадового окладу, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 2 вересня 2015 року № 644, в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2016 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, у якій ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 8 вересня 2015 року включно Кабінетом Міністрів України зміни до його постанови «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 року № 268 щодо умов оплати праці, зокрема, розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VІІ та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ видатки на реалізацію положень абзацу 2 частини 1 статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 1 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції з 28 березня 2015 року) не передбачено, тому правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України, не було.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у його постановах від 12 липня 2016 року (справа № 21-1726а16) та від 13 липня 2016 року (справи №№ 21-1488а16, 21-1888а16).

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у період з 9 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року заробітна плата позивачеві вірно нараховувалась і виплачувалась у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 року № 268 в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 2 вересня 2015 року № 644, що набрала чинності 9 вересня 2015 року. У схемі посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів місячний посадовий оклад було визначено як коефіцієнт від місячного посадового окладу судді місцевого суду. Разом із тим, встановлено, що у 2015 році місячний посадовий оклад застосовувався з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснювалися виключно в межах фонду оплати праці суду.

Встановивши, що відповідач не допустив порушень законодавства при нарахуванні та виплаті позивачеві заробітної плати у спірний період, суд апеляційної інстанції з наведених вище підстав обґрунтовано скасував постанову суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає правовій позиції Верховного Суду України у даній категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтею 211, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Штульман