Приговор № 65816284, 22.02.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/799/17

1-КП/415/273/17

ВИРОК

Іменем України

22.02.17 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Павлова О.В.,

прокурора Бражника В.І.,

захисника Шурхна К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Стаханова Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, не судимої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.303 ч.2 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту - обвинувачена ОСОБА_2 22 грудня 2016 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, працюючи адміністратором сауни, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на сутенерство, тобто, на забезпечення заняття проституцією іншою особою, за попередньою змовою з не встановленою особою, а також, з іншою особою, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, шляхом надання приміщення, забезпечення транспортом, здійснення нагляду з метою уникнення насильства та обману, а також, вчинення інших дій, забезпечуючих умови для сексуальних послуг, зателефонувавши, відповідно до попередньої домовленності, щодо транспортування осіб жіночої статі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, надала приміщення сауни, по АДРЕСА_2, з метою здійснення останніми, на добровільній основі, послуг сексуального характеру особам чоловічої статі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебувавших в приміщенні зазначеної сауни, та вступу з вказаними чоловіками у статеві контакти, за винагороду в грошовій формі.

В судове засідання надана угода про визнання винуватості, укладена 07 лютого 2017 року між заступником начальника Відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -

заступник начальника Відділу прокуратури Луганської області Бражник В.І. та підозрювана ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останньої за ст.303 ч.2 КК України, і підозрювана ОСОБА_2 повністю визнає себе винною у вчиненні зазначеного злочину, тобто, у сутенерстві, а саме, вчиненні дій по забезпеченню заняття проституцією іншою особою, за попередньою змовою групою осіб (ст.303 ч.2 КК України),

сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуючись на призначенні підозрюваній ОСОБА_2 покарання за ст.303 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України - угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 суду пояснила, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.303 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, вчиненні дій по забезпеченню заняття проституцією з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на прохання замовників сауни - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, по АДРЕСА_2, де вона працює в якості адміністратора, відповідно до вказівки господаря сауни, за винагороду в грошовій формі, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась, заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, при цьому, вона цілком розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.303 ч.2 КК України, вбачається, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.303 ч.2 КК України, а саме, - як сутенерство, тобто, вчинення дій по забезпеченню заняття проституцією іншою особою, за попередньою змовою групою осіб (ст.303 ч.2 КК України), який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у скоєному - визнала в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості від 07 лютого 2017 року між заступником начальника Відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 07 лютого 2017 року між заступником начальника Відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 - відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості від 07 лютого 2017 року між заступником начальника Відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.303 ч.2 КК України, застосування покарання - у виді позбавлення волі, строком на 4 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, - відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_2, яка у судовому засіданні наполягала на затвердженні угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката Шурхна К.А., який підтримав позицію обвинуваченої щодо затвердження угоди, погоджуючись з думкою прокурора Бражника В.І., який вважав, що угода про визнання винуватості від 07 лютого 2017 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості від 07 лютого 2017 року між заступником начальника Відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання, оскільки - інкриміноване у провину обвинуваченій ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 07 лютого 2017 року між заступником начальника Відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, - не вбачається.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процессуального законодавства, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2 в строк відбування покарання, термін попереднього ув?язнення останньої з 22 грудня 2016 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 22 грудня 2016 року (а.с.46-48) до 23 грудня 2016 року, включно (Ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» від 23 грудня 2016 року (а.с.77-78), оскільки, у строк попереднього ув?язнення включається строк затримання особи без Ухвали слідчого судді, суду (ст.72 ч.5 КК України), і попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

І, оскільки, суд прийшов до переконання призначення обвинуваченій ОСОБА_2 узгодженого між сторонами покарання - у виді позбавлення волі, суд, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України, вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» від 23 грудня 2016 року (а.с.77-78), у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів, - відсутні.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «Samsung Galaxy SIII GT-19300», IMEI НОМЕР_2, з Sim-карткою оператора мобільного зв?язку «МТС» з абонентським номером «НОМЕР_3», що знаходиться на зберіганні у обвинуваченої ОСОБА_2 (а.с.122-123,125),

- підлягає поверненню обвинуваченій ОСОБА_2,

мобільний телефон марки «Samsung», IMEI НОМЕР_4, з Sim-карткою оператора мобільного зв?язку «МТС» з абонентським номером «НОМЕР_1», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 (а.с.122-123,124),

- підлягає поверненню ОСОБА_4,

презерватив, 8 упаковок презервативів, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області (а.с.122-123,127),

- підлягають знищенню,

грошові кошти, у загальній сумі 1855 гривень, у загальній кількості 21 купюри, зокрема, у кількості 13 купюр: номіналом по 100 гривень НБУ кожна: серії ЗЗ №0482969, серії ЗФ №4052094, серії МГ №5578456, серії ЗБ №6770402, серії ЕЩ №9053211, серії ВК №4283011, серії ЗД №0889986, серії СЄ №1231468, серії КГ №8555292, серії ЕЖ №1680779, серії ЗЕ №0586701, серії КС №1668058, серії ЕА №7492805, 2 купюри номіналом 200 гривень кожна: серії КЄ7577423, серії АГ9114711, у кількості 2 купюр: номіналом по 50 гривень кожна: серії РВ №9062327, серії РВ №0322153, у кількості 2 купюр: номіналом по 20 гривень кожна: серії СИ №6717994, серії ПЗ №9275438, у кількості 1 купюри, номіналом 10 гривень: серії ЗЯ №4607542, у кількості 1 купюри, номіналом 5 гривень: серії МБ №5335130, що знаходяться на зберіганні у Відділенні ПАТ «Приватбанк» (місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 28-б) а.с.122-123,126),

- підлягають зверненню в дохід держави.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд -

засудив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 07 лютого 2017 року між заступником начальника Відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваною ОСОБА_2, у кримінальному провадженні №12017130000000082 відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.303 ч.2 КК України, - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.303 ч.2 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - у вигляді домашнього арешту.

Зарахувати ОСОБА_2, в строк відбування покарання, термін попереднього ув'язнення останньої з 22 грудня 2016 року до 23 грудня 2016 року, включно. Зарахувати ОСОБА_2 срок попереднього ув'язнення з 22 грудня 2016 року до 23 грудня 2016 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «Samsung Galaxy SIII GT-19300», IMEI НОМЕР_2, з Sim-карткою оператора мобільного зв?язку «МТС» з абонентським номером «НОМЕР_3», що знаходиться на зберіганні у обвинуваченої ОСОБА_2,

- повернути обвинуваченій ОСОБА_2,

мобільний телефон марки «Samsung», IMEI НОМЕР_4, з Sim-карткою оператора мобільного зв?язку «МТС» з абонентським номером «НОМЕР_1», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4,

- поверненути ОСОБА_4,

презерватив, 8 упаковок презервативів, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області,

- знищити,

грошові кошти, у загальній сумі 1855 гривень, у загальній кількості 21 купюри, зокрема, у кількості 13 купюр: номіналом по 100 гривень НБУ кожна: серії ЗЗ №0482969, серії ЗФ №4052094, серії МГ №5578456, серії ЗБ №6770402, серії ЕЩ №9053211, серії ВК №4283011, серії ЗД №0889986, серії СЄ №1231468, серії КГ №8555292, серії ЕЖ №1680779, серії ЗЕ №0586701, серії КС №1668058, серії ЕА №7492805, 2 купюри номіналом 200 гривень кожна: серії КЄ7577423, серії АГ9114711, у кількості 2 купюр: номіналом по 50 гривень кожна: серії РВ №9062327, серії РВ №0322153, у кількості 2 купюр: номіналом по 20 гривень кожна: серії СИ №6717994, серії ПЗ №9275438, у кількості 1 купюри, номіналом 10 гривень: серії ЗЯ №4607542, у кількості 1 купюри, номіналом 5 гривень: серії МБ №5335130, що знаходяться на зберіганні у Відділенні ПАТ «Приватбанк» (місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 28-б),

- звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою ОСОБА_2 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: