Приговор № 65754635, 23.01.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6979/16-к

1-КП/415/182/17

ВИРОК

Іменем України

23.01.17 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Бервено Ю.В.,

прокурора Сухіна Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого у ТОВ «Компанія «Денікс», не одруженого, не судимого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2 08 грудня 2016 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, зокрема, придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, взявши, перебуваючи на території військової частини «В2830», в межах селища Кримське Новоайдарського району Луганської області, 1 корпус ручної бойової гранати Ф-1, а саме, конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини (тротил масою 50-56 грама), 3 корпуси бойових ручних осколкових гранат РГД-5, а саме, конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини (тротил масою 100-115 грама кожний), 5 засобів ініціювання підривачи типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, які містять заряд комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам кожний, при цьому, відповідно до висновку судової вибухотехнічної кспертизи за №19/113/10/175-е від 19 грудня 2016 року, в сукупності, корпус ручної бойової гранати Ф-1 з запалом типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), будуть являтися боєприпасом ручною осколковою гранатою Ф-1, в сукупності, 3 корпуси бойових осколкових гранат РГД-5 з 3 запалами типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), будуть являтися боєприпасами ручними осколковими гранатами РГД-5, у кількості 3 штук, а підривач УЗРГМ відноситься до категорії вибухових пристроїв, які, а саме, корпус ручної гранати Ф-1, 3 корпуси ручних гранат РГД-5 та 5 підривачів типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) є у справному стані та придатні до вибуху, зберігав останні при собі без передбаченого законом дозволу до моменту виявлення та вилучення співробіниками поліції під час огляду місця події 09 грудня 2016 року, в період часу з 13 години 20 хвилин до 14 години 05 хвилин, приїздивши на залізничний вокзал станції Лисичанськ Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», по вулиці Вокззальна, 1, міста Лисичанська Луганської області.

У судове засідання надана угода про визнання винуватості, укладена 22 грудня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої

прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.263 ч.1 КК України, і підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнає себе винним у вчиненні зазначеного злочину, в незаконному поводженні з бойовими припасами та вибуховими речовинами, тобто, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України),

сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні підозрюваному ОСОБА_2 покарання: за ст.263 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів та вибухових пристроїв, саме, корпусу ручної гранати Ф-1, 3 корпусів ручних гранат РГД-5 та 5 підривачів типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) без передбаченого законом дозволу, взявши останній, вже не пам'ятаючи за яких саме обставин, перебуваючи на військовій службі на території військової частини «В2830», в межах селища Кримське Новоайдарського району Луганської області, які, в подальшому, діставшись до залізничного вокзалу станції Лисичанськ, в межах міста Лисичанська Луганської області, зберігав при собі до моменту виявлення та вилучення співробіниками поліції, в присутності понятих, під час огляду місця події події 09 грудня 2016 року, в денний час, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законих підставах поводжуватися зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими пристроями він не має. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, та, заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які, можливо, будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.263 ч.1 КК України, а саме, як незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, тобто, придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України), який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості від 22 грудня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 22 грудня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості від 22 грудня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.263 ч.1 КК України, застосування покарання у виді позбавлення волі за ст.263 ч.1 КК України строком на 3 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який у судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, який підтримав позицію обвинуваченого щодо затвердження угоди, погоджуючись з думкою прокурора Сухіна Д.В., який вважав, що угода про визнання винуватості від 22 грудня 2016 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості від 22 грудня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, оскільки інкриміноване у провину обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 22 грудня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, не встановлено.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилося.

Процесуальні витрати по справі в сумі 703 гривні 68 копійок (а.с.23), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/175-е від 19 грудня 2016 року (а.с.24-32), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

первинні упаковки, металеві осколки, 5 важелів, 5 кілець з чекою, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.35-36,37),

підлягають знищенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд

засудив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 22 грудня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2, у кримінальному провадженні №12016130240003047 відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

703 (сімсот три) гривні 68 копійок за проведення судової вибухотехнічної експертизи.

Речові докази по справі:

первинні упаковки, металеві осколки, 5 важелів, 5 кілець з чекою, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: