Приговор № 65729421, 04.04.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4474/16-к

Провадження №1-кп/639/28/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретарів судового засідання - Боровської М.І., Чорного О.С.,

Крбеян К.О.,

прокурорів - Лазарєва А.А., Жили Є.В.,

потерпілої - ОСОБА_2,

захисника - адвоката Лиска П.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12016220500000969 від 08.04.2016 року у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-28.10.2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, 28.10.2014 року звільнений від відбування покарання на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року;

-18.12.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 18.12.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення і перевиховання не став, певних висновків для себе не зробив та повторно скоїв умисний злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 07.04.2016 року приблизно о 20 годині 10 хвилин перебував неподалік від набережної річки Лопань поблизу буд. №49 по вул. Конторській та Гончарівського мосту м. Харкова.

Саме в той час він помітив золотий ланцюжок на шиї у раніше йому не знайомої ОСОБА_2, яка разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, прогулювались вздовж набережної річки Лопань у напрямку вул. Маршала Конєва, і в нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння вказаною прикрасою із золота, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для здоров'я ОСОБА_2

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення і умислом, спрямованим на грабіж, спочатку підбіг до ОСОБА_2, схопив її за горло двома руками та шляхом ривка смикнув за золотий ланцюжок, який знаходився на її шиї. Після цього, ОСОБА_4, маючи намір довести до кінця свої злочинні, протиправні дії, спрямовані на відкрите заволодіння чужим майном, використовуючи свою фізичну перевагу над жінкою, повалив ОСОБА_2 на землю та зірвав з її шиї золотий ланцюжок. Таким чином, він виконав всі дії, які вважав необхідними для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на відкрите заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2

Після цього, ОСОБА_4, заволодівши майном потерпілої, з місця злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: синців на шиї та передньої поверхні лівої половини груді та садна на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком експерта ХОБСМЕ №2887-ая/16 від 16.05.2016 року.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 14611 грн. 25 коп., що підтверджено висновком судової товарознавчої експертизи №2353 від 19.04.2016 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.186 КК України не визнав у повному обсязі.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, що в період з 01 по 05 травня 2016 року до нього додому приїхали двоє працівників поліції, один із яких представився оперативним співробітником, інший представився заступником начальника слідчого відділу. Вказані особи повідомили, що оскільки він раніше судимий та на даний час щодо нього діє іспитовий строк, вони пропонують йому «співпрацювати з ними», на що він категорично відмовився. На це працівники поліції повідомили, що за це вони його притягнуть до кримінальної відповідальності. Потім, декілька разів йому телефонували та викликали його на допит до Новобаварського відділу поліції, для надання показань по справі «інкасаторів». 19.05.2016 року зранку за викликом він приїхав до Новобаварського відділу поліції, його завели до кабінету, де працівники поліції повідомили, що у відношенні нього розслідується кримінальна справа. За не притягнення до кримінальної відповідальності вони запропонували передати неправомірну вигоду у розмірі 4000 доларів США, на що він відмовився та повідомив, що ніяких злочинів не вчиняв. Після цього, в цей же день за участі потерпілої ОСОБА_2 та двох свідків провели пред'явлення осіб для впізнання.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначає, що при проведенні цієї слідчої дії було допущено порушення КПК України, оскільки в якості інших осіб, що пред'являлись для впізнання, були залучені оперативні працівники поліції, яких потерпіла та свідки раніше бачили, відеозапис при цьому не проводився та йому не було забезпечено участь захисника. При цьому, свідок ОСОБА_6 сумнівалась у тому, що він дійсно є тією особою, яка вчинила грабіж у відношенні до потерпілої ОСОБА_2, а його впізнала лише за вказівкою працівників поліції.

По обставинам пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав показання, що 07.04.2016 року було свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, в цей день він знаходився вдома та на роботу не ходив. Цивільна дружина ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 працювали в цей день на Центральному ринку, де і домовились про те, що ввечері вони зустрінуться вдома у сім'ї ОСОБА_8 для святкування. Ввечері він разом із ОСОБА_7 та двома дітьми зайшли в магазин «Посад», який розташований на вул. Полтавських шлях, де придбали продукти. Після цього, вчотирьох пішли до квартири ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2, куди прийшли о 18 годині. Приблизно о 19 годині ОСОБА_9 пішов на роботу на вечірню зміну, а вони залишались у них вдома та продовжили святкувати. Із квартири ОСОБА_9 він нікуди не відлучався до 22 години, в цей час в квартирі знаходились його цивільна дружина - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та неповнолітні діти.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначає, що 07.04.2016 року у відношенні потерпілої ОСОБА_2 грабежу він не вчиняв, оскільки в цей день в момент вчинення злочину знаходився у квартирі сім'ї ОСОБА_8, тобто в нього є алібі, що підтверджують його цивільна дружина ОСОБА_7, а також свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8

З показань обвинуваченого ОСОБА_4, 08.04.2016 року він цілий день знаходився вдома, із ОСОБА_10 не зустрічався та жодних ювелірних виробів йому не продавав.

Сторона захисту посилається на той факт, що зібрані докази є неналежними та недопустимими, по кримінальному провадженню відсутні письмові та речові докази, які б прямо вказували на причетність до грабежу ОСОБА_4, у зв'язку з чим просять суд визнати його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдати.

Під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 надала показання, що вона є студенткою Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого. 07.04.2016 року після занять в академії вона разом із подругами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повернулись додому. Далі вирішили піти прогулятись на вулицю. Приблизно о 18 годині втрьох пройшли до кіоску «Кулиничі», де на зупинці громадського транспорту сіли на автобус та проїхали на зустріч із знайомим, однак із ним так і не зустрілись, після чого на тролейбусі повернулись назад. Після цього, втрьох пішли по вул. Дмитрівській, дійшли до набережної річки Лопань, де повернули ліворуч. Неподалік на відстані приблизно 10 метрів в темряві потерпіла побачила людину за кущами та злякалась, у зв'язку з чим із подругами пішли в інший бік в сторону вул. Маршала Конєва та Гончарівського мосту. Коли рухались вздовж набережної річки Лопань вона (потерпіла) обернулась та побачила чоловіка, який йшов позаду на значній відстані, потім цей чоловік почав бігти в їх напрямку. ОСОБА_6 сказала, що цей чоловік просто займається спортом та не потрібно хвилюватись. В цьому місці освітлення було нормальними, оскільки міст освітлюється ліхтарями. Вони вже практично підійшли до Гончарівського мосту, в цей час чоловік вже підбігав до них. Вона стала спиною до річки для того, щоб пропустити чоловіка, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стояли праворуч від неї були розвернуті боком до того місця, звідки біг чоловік. Цей чоловік був одягнутий в світлу футболку із білими надписами, був в чорних спортивних штанах та кросівках темного кольору. Коли цей чоловік порівнявся з ними, спочатку він усміхнувся, а потім підбіг до неї та різко схопив її за горло двома руками, і відразу шляхом ривка смикнув за ланцюжок, однак зірвати його не зміг. Після цього, він повалив її на землю, вона впала на спину лицем догори. У цей момент чоловік притиснув її до землі та почав смикати за ланцюжок, щоб його зірвати. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 почали кричати, намагались його побити та відтягували чоловіка від неї, однак у них нічого не виходило. Лише через декілька ривків чоловіку вдалось зірвати золотий ланцюжок у неї з шиї, після чого він впав назад, приблизно 3 секунди лежав на землі, потім підвівся та побіг в напрямку вул. Конторської, де забіг в арку житлового будинку та у дворі зник між гаражами. Вказані події відбувались приблизно о 20 годині. Потім вони викликали патрульну службу поліції, у присутності співробітників поліції на місці нападу потерпіла знайшла належний їй золотий хрестик та сережку. Викрадений золотий ланцюжок вагою був 23-25 грами, плетіння «кардинал», ручної роботи, цей ланцюжок їй подарував батько на день народження декілька років тому.

З показань потерпілої ОСОБА_2, через деякий час її викликали до Новобаварського ВП, де проводилось впізнання осіб, під час якого вона впізнала ОСОБА_4 як особу, яка вчинила у відношенні неї грабіж. Потерпіла не допускає, що на неї нападала інша особа. Цього чоловіка вона добре запам'ятала, оскільки нападника вона бачила обличчям до обличчя, це був молодий чоловік, спортивної статури, з темним волоссям, чітко впізнала його за характерними рисами обличчя.

Аналогічні показання щодо обставин вчинення злочину під час допиту у судовому засіданні надала свідок ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що за її участю під час досудового розслідування проводилось пред'явлення осіб для впізнання, під час якого вона із чотирьох пред'явлених чоловіків впізнала ОСОБА_4 як особу, яка вчинила грабіж у відношенні потерпілої ОСОБА_2 Протокол пред'явлення осіб для впізнання вона підписувала, зауважень чи заперечень до цього протоколу у неї немає. Обличчя нападаючого вона бачила збоку та бачила ззаду. Освітлення на місці події було достатнім для того, щоб побачити цю особу. На місці події свідок ОСОБА_5 також кричала, що вона бачила нападника в обличчя.

Під час судового розгляду не проводився допит свідка ОСОБА_5, оскільки свідок проживає в м.Торез Донецької області та не може прибути до суду, у зв'язку з відмовою прокурора від допиту цього свідка під час судового розгляду, проти чого не заперечували обвинувачений та його захисник.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав показання, що навесні 2016 року приблизно о 09 годині він знаходився поблизу ломбарду, який розташований в районі круга по вул. Маршала Конєва у м. Харкові. В цей час до нього підійшов молодий чоловік, який запропонував йому придбати золотий ланцюжок. За плетінням ланцюжок був схожий на жіночий, вагою більше 20 грам, на ньому була 583 або 585 проба, за вказаний ланцюжок він заплатив чоловіку 11400 грн., грошові кошти йому передав прямо поблизу ломбарду. Вказаний золотий ланцюжок був «потягнутий» та на ньому були розігнуті вушка на замку. На це чоловік повідомив, що золотий ланцюжок належить йому, інших запитань щодо цього чоловіку він не задавав. Золотий ланцюжок вирішив купити у зв'язку з тим, що раніше (з 1991 по 1999 рік) працював ювеліром та придбав його для того, щоб переплавити на печатку. Придбаний золотий ланцюжок поклав до карману штанів, однак потім його загубив та цей золотий ланцюжок у нього не зберігся. Через деякий час його запросили до Новобаварського відділу поліції, де він за фотознімками впізнав особу, у якої придбав золотий ланцюжок. Цього чоловіка він впізнав за характерними рисами обличчя, про що склали протокол, впізнаною особою виявився ОСОБА_4

Під час судового засідання свідок ОСОБА_10 підтвердив, що 08.04.2016 року за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 7, саме у ОСОБА_4 він придбав золотий ланцюжок.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надав показання, що в квітні 2016 року він працював оператором водонапірних споруд в КП «Комплекс по експлуатації об'єктів водозниження та зливної каналізації». 07.04.2016 року з 08 години по 08.04.2016 року до 08 години, він чергував разом із ОСОБА_12 на Гончарівській греблі у м. Харкові. Ввечері 07.04.2016 року приблизно о 20 годині на їх робоче місце заходив працівник поліції та задавав питання про те, чи відомо їм що-небудь з приводу пограбування, яке відбулось неподалік. На це вони відповіли, що ніякого шуму чи крику не чули, щодо пограбування їм нічого невідомо. Коли вони вийшли із вагончику, то на вулиці він побачив дівчину із іншим працівником поліції, які розмовляли про те, що неподалік цього вагончика у дівчини зірвали ланцюжок.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав показання, що з 07 по 08 квітня 2016 року разом із ОСОБА_11 він чергував на Гончарівській греблі у м. Харкові. В цей день ніякого шуму чи крику не чув, за фактом пограбування дівчини йому нічого невідомо. Свідок нічого не пам'ятає про те, щоб ввечері 07.04.2016 року до їх вагончика приїжджали працівники поліції.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання, що в новорічну ніч з 2014 на 2015 рік вона познайомилась із ОСОБА_4, їх познайомили ОСОБА_9 та ОСОБА_8 З квітня 2015 року вони стали проживати разом із ОСОБА_4 цивільним шлюбом, разом із ними проживають двоє її неповнолітніх дітей. З показань свідка, 07.04.2016 року було церковне свято Благовіщення, в цей день вона разом із ОСОБА_8 знаходились на роботі на Центральному ринку, де домовились про те, що після роботи їм необхідно зустрітись разом із чоловіками та дітьми, щоб відсвяткувати свято Благовіщення. 07.04.2016 приблизно о 17 год. 30 хв. разом із ОСОБА_4 та двома дітьми Глібом та Денисом, вони пішли до супермаркету «Посад», що розташовується по вул. Полтавський Шлях, де придбали продукти, напої та пляшку горілки. Приблизно о 18 годині прийшли на квартиру до ОСОБА_8, де почали святкувати та спілкуватись. ОСОБА_9 був разом із ними до 19 години, після чого пішов на роботу. Після цього до 22 години із квартири ОСОБА_9 ніхто не відлучався, ОСОБА_4 разом із дітьми грався в сусідній кімнаті. Із квартири ОСОБА_9 вони пішли додому, о 22 годині 15 хвилин вже повернулись до квартири за місцем їх проживання, після чого ОСОБА_4 нікуди не відлучався. На наступний день зранку вона пішла на роботу, діти пішли в школу та дитсадок, а ОСОБА_4 залишився сам вдома.

З показань свідка ОСОБА_7, ОСОБА_4 не має відношення до злочину у відношенні потерпілої ОСОБА_2, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8, в гостях у яких вони знаходились в цей день.

Аналогічні показання по обставинам справи надали свідки захисту ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Під час допиту у судовому засіданні свідки пояснили, що ОСОБА_4 разом із цивільною дружиною ОСОБА_7 та її двома неповнолітніми дітьми були в них в гостях 07.04.2016 року в період часу приблизно з 18 по 22 годину.

З показань ОСОБА_9 та ОСОБА_8, ОСОБА_4 вони знають з 1999 року, оскільки з дитинства проживали неподалік один від одного, на даний час також мають спільні інтереси, часто проводять час разом та підтримують дружні відносини.

Суд зазначає, що незважаючи на невизнання підсудним своєї вини, винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями допитаних під час судового розгляду потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10, а також сукупністю досліджених письмових доказів по кримінальному провадженню.

07.04.2016 року потерпілою ОСОБА_2 до Жовтневого ВП ГУ НП в Харківській області подано заяву вх. №4710 про те, що 07.04.2016 року на березі річки Лопань поблизу Гончаровської греблі у відношенні неї вчинено грабіж, під час якого невідома особа заволоділа належним їй золотим ланцюжком вагою 25 грам плетіння «кардинал» (к/п а.с.8).

Під час проведення огляду місця події 07.04.2016 року з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв. за адресою: м. Харків, вул. Конєва, в районі Гончарівської греблі, яка розташована на березі річки Лопань, встановлено, що вулиця достатньо освітлена ліхтарями, обстановка не порушена, слідів боротьби, крові не виявлено (к/п а.с.14-15).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 16.05.2016 року, під час проведення зазначеної слідчої дії потерпіла ОСОБА_2 показала на місце вчинення злочину та розповіла про обставини вчинення грабежу, під час якого невідомий чоловік зірвав з її шиї золотий ланцюжок та втік в сторону вул. Конторської (к/п а.с.36-38).

Під час проведення слідчого експерименту 17.05.2016 року потерпіла ОСОБА_2 пояснила та показала механізм, яким чином невідомий зірвав з її шиї золотий ланцюжок, а саме: як чоловік схопив її за горло з переду двома руками, і відразу шляхом ривка смикнув за ланцюжок на шиї, чоловік знаходився обличчям до неї, потім він повалив її на землю і вона впала на спину догори обличчям, далі чоловік нахилився до неї та двома руками шляхом ривків розірвав ланцюжок (к/п а.с.39-43).

За того механізму, на який посилається потерпіла ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту, вона мала реальну можливість побачити характерні риси обличчя нападаючої особи.

Відповідно до протоколу пред'явлення осіб для впізнання від 19.05.2016 року, потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_4 як особу, яка 07.04.2016 року о 20 год. 10 хв. вчинила у відношенні неї напад та відкрито заволоділа її ланцюжком. Вказану особу потерпіла ОСОБА_2 впізнала за характерними рисами обличчя, зростом, статурою та зачіскою. Зазначений протокол складено у присутності понятих та підписано потерпілою ОСОБА_2 та впізнаною особою - ОСОБА_4 без зауважень та доповнень, що підтверджується змістом протоколу та фототаблицею до нього (к/п а.с.44-48).

Крім цього, згідно протоколів пред'явлення осіб для впізнання від 19.05.2016 року, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із пред'явлених осіб також впізнали ОСОБА_4 як особу, яка 07.04.2016 року скоїла напад на ОСОБА_2 та відкрито заволоділа її ланцюжком. Зазначені протоколи складено у присутності понятих, підписані свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також впізнаною особою - ОСОБА_4 без зауважень чи заперечень (к/п а.с.66-70, 78-81).

Також, під час пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками 19.05.2016 року свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка 08.04.2016 року близько 09 год. 15 хв. за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 7, продала йому золотий ланцюжок (к/п, а.с.85-90).

Висновком судово-медичної експертизи №2887-ая/16 від 16.05.2016 року підтверджується, що у ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: синці на шиї та передній поверхні лівої половини груді, садно на обличчі. Ці ушкодження утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом удар або удар-стиснення, за винятком садна, яке утворилося за механізмом тертя-ковзання, та могли бути отримані протягом доби до моменту огляду, який було проведено 08.04.2016 року. За ступенем тяжкості синці та садно викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Індивідуальні властивості травмуючої поверхні тупого твердого предмета (-ів) в місцях пошкоджень не відобразилися, тому судити про конкретне знаряддя травми не представляється можливим. Взаємне розташування потерпілого і нападника в момент заподіяння тілесних ушкоджень могли бути будь-яким за умови доступності локалізації вищевказаних тілесних ушкоджень - дії травмуючого предмета (к/п а.с.58-59).

Висновком судово-товарознавчої експертизи №2353 від 19.04.2016 року підтверджується, що ринкова вартість золотого ланцюжка 585 проби масою 25 грам, у якості брухту дорогоцінного металу станом на 07.04.2016 року за умов (обмежень), вказаних в дослідницькій частині висновку, складає 14611,25 грн. (к/п а.с.54-55).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій підсудного та визнання його винуватості.

Судом враховується, що потерпіла ОСОБА_2, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, раніше не були знайомі із ОСОБА_4, між ними не було неприязних відносин чи конфліктних ситуацій, проти чого не заперечував і сам обвинувачений під час допиту у суді, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у потерпілої та вказаних свідків відсутні підстави для обмови обвинуваченого.

При цьому, під час проведення досудового розслідування та допиту в якості підозрюваного ОСОБА_4, у присутності захисника ОСОБА_13, відмовився від дачі показань відповідно до ст.63 Конституції України, нічого не повідомляв про те, що на момент вчинення злочину він знаходився в іншому місці та в нього є алібі (к/п а.с.133-135, 143-146).

Показанням обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не причетний до скоєння зазначеного злочину, суд надає критичну оцінку, розцінює їх як позицію захисту від пред'явленого обвинувачення та спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки ці показання спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10, а також сукупністю досліджених письмових доказів по кримінальному провадженню.

Щодо показань свідків сторони захисту суд зазначає, що ОСОБА_7 є цивільною дружиною обвинуваченого, а свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є його знайомими та вони із ним тривалий час підтримують дружні відносини, у зв'язку з чим показання вказаних осіб судом також оцінюються критично.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Вивченням відомостей про особу підсудного ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких хронічних захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, раніше судимий (к/п а.с.92-115).

Обставин, які відповідно до ст.ст.66, 67 КК України пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким умисним злочином, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарань обставин, дані про особу підсудного, конкретні обставини вчинення злочину та спричинені наслідки, у зв'язку з чим судом призначається ОСОБА_4 покарання в межах санкцій за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Крім цього, оскільки вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.12.2014 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, а інкримінований злочин скоїв у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає підсудному покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) підсудному ОСОБА_4 у строк відбуття покарання за цим вироком підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 19.05.2016 року (дата фактичного затримання) по дату винесення вироку суду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 17000 грн., підлягає частковому задоволенню, оскільки висновком судово-товарознавчої експертизи №2353 від 19.04.2016 року підтверджено вартість викраденого майна на суму 14611,25 грн.

До набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду та від відбування покарання, а також спробам перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Речових доказів по кримінальному провадженню не має.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.12.2014 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 до відбування покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 19 травня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) ОСОБА_4 зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 19.05.2016 року по 04.04.2017 року, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, майнову шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 14611,25 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 25 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню судову експертизу на суму 263,88 грн. (двісті шістдесят три гривні 88 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) (к/п а.с.53).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що тримається під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило