Окрема думка судді № 65714989, 31.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/333/16-к Номер провадження 11-кп/786/39/17Головуючий у 1-й інстанції Святська О. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

ОКРЕМА ДУМКА

31 березня 2017 року м. Полтава

31 березня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Захожая О.І.

суддів: Маліченка В.В., Герасименко В.М.

при секретарі Григоровій М.В.

за участю прокурора Пархоменка А.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

апеляційну скаргу прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково.

Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 змінено в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_7

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 2204 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди повязаної з витратами на правову допомогу.

В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_2 засудженого за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296, ст.ст. 70, 72 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки відповідно до ст. 75 КК України - залишено без зміни.

З даним рішенням більшості колегії, я не згоден з наступних підстав.

В апеляційних скаргах прокурор та представник потерпілого просили вирок суду скасувати в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, зокрема через його мякість та безпідставне застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані місцевим судом за ч.1 ст. 296 та ч.1 ст. 122 КК України.

Відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, є слушними доводи прокурора та представника потерпілого про безпідставне застосування до ОСОБА_2 вимог ст. 75 КК України.

Вважаю, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи покарання обвинуваченому та застосовуючи до останнього положення ст. 75 КК України не в повній мірі врахував, особу ОСОБА_2, який з хуліганських мотивів вчинив злочини проти життя та здоровя особи та проти громадського порядку і моральності, вину в інкримінованих злочинах не визнав, завданої моральної та матеріальної шкоди потерпілому не відшкодував, вибачення не просив.

Враховуючи конкретні обставини справи, данні про особу обвинуваченого, який не розкаявся у вчиненому злочині, раніше судимий, згідно характеризуючих матеріалів має схильність до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, та відсутність будь яких намірів з його сторони по відшкодуванню завданої матеріальної та моральної шкоди потерпілому, не вбачалося підстав для звільнення, ОСОБА_2 від покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Вважаю, що лише наявності у ОСОБА_2 на утриманні неповнолітньої дитини недостатньо для його звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.

В звязку з чим, на мою думку, вирок суду підлягав скасуванню у звязку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок мякості та безпідставного застосування ст. 75 КК України.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області: ОСОБА_1