Постановление суда № 65714810, 16.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1564/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4, представника ОСОБА_5, про забезпечення позову під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2014 року,

встановила:

У липні 2014 р. ОСОБА_5 звернувся до суду із вищезазначеним, уточненим у жовтні місяці позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2014 р. позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано автомобіль марки «FORD FIESTA», 2011 року випуску, номер кузова WF0JXXGAJJBE41755, державний реєстраційний номер ВН 2080 ВЕ, особистою приватною власністю ОСОБА_5 (номер картки фізичної особи-платника податків НОМЕР_1), придбаною в період шлюбу з ОСОБА_6.

Визнано за ОСОБА_5Е право власності на автомобіль марки «FORD FIESTA», 2011 року випуску, номер кузова WF0JXXGAJJBE41755, державний реєстраційний номер ВН 2080 ВЕ.

Витребувано у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 автомобіль марки «FORD FIESTA», 2011 року випуску, номер кузова WF0JXXGAJJBE41755, державний реєстраційний номер ВН 2080 ВЕ.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.03.2015 р. апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволена.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2014 р. скасовано. Ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2016 р. касаційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 10.03.2015 р. скасовано. Справу передано на новий апеляційний розгляд.

ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_4, представник ОСОБА_5, надала письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом: 1) накладення арешту на спірний автомобіль марки «FORD FIESTA» із забороною його перереєстрації та відчуження; 2) вилучення та передання спірного автомобіля марки «FORD FIESTA» разом із Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на відповідальне зберігання в УБДР ДПД НПУ в Одеській області для постановки на штрафний майданчик.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала клопотання про забезпечення позову.

ОСОБА_9, представник ОСОБА_7, ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про забезпечення позову. Посилались на необґрунтованість вимог про забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи клопотання про забезпечення позову та заперечень на нього, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищевказане стосується й вимог про забезпечення позову.

Статтями 151, 152 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, прав яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів, вирішуючи питання про забезпечення позову, оцінює обґрунтованість доводів клопотання про вжиття конкретних видів забезпечення позову з урахуванням: належності та допустимості доказів, які обґрунтовують кожний довід, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; розумності та обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін по справі та інших осіб; наявності звязку між конкретним видом забезпечення позову та конкретною позовною вимогою, зокрема чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити виконання рішення суду; наявності обставин щодо імовірного утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4, представника ОСОБА_5, про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151 - 153, 313 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4, представника ОСОБА_5, про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. П. Гайворонський

ОСОБА_3