Постановление суда № 65701613, 17.03.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2187/17

Провадження 2/185/2077/17

У Х В А Л А

17 березня 2017 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, перевіривши виконання вимог ст.ст.118-120 ЦПК України,

В С Т А Н О В И В :

15.03.2017 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

В позові зазначено наступні позовні вимоги:

виділити в натурі частину домоволодіння;

визначити порядок користування частиною земельної ділянки;

припинити право спільної часткової власності;

визнати право власності на виділене новостворене нерухоме майно, які є відповідно за номерами зазначеними у позові №№1-3 немайнового характеру, №4 майнового характеру.

Згідно з п.4 ч.2, ч.5 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ціну позову щодо вимог майнового характеру; до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

В розумінні ст. 80 ЦПК України зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, якщо точну ціну позову на момент його предявлення встановити неможливо, позивач у позовній заяві повинен обґрунтувати причини, внаслідок яких він не може визначити ціну позову.

З матеріалів позову вбачається, що позивачем не було надано суду належних документів, підтверджуючих дійсну вартість спірного нерухомого майна на момент подання позову, причини, внаслідок яких позивач не може визначити ціну позову відповідно до дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент його предявлення, не вказано.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач взагалі не визначив ціну позову на день подання позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абз.1, 2 п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 01 вересня 2015 року, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана (станом на 01.01.2017 1600грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачем не вказано ціну позову, не надано належних доказів дійсної ціни позову, розмір судового збору попередньо визначає суд у максимальному розмірі у сумі 8000,00 грн.

Таким чином, всупереч вимогам частини 5 статті 119 ЦПК України та частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем не сплачено судовий збір у сумі 8000, 00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок), як і не надано доказів звільнення від його сплати.

Крім того, позивачем одночасно заявлено три вимоги немайнового характеру (п.1- п. 3 прохальної частини позовної заяви).

Як розяснено у п.п.10,13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» та відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана(станом на 01.01.2017 року становить 1600,00 грн.).

Таким чином, всупереч вимогам частини 5 статті 119 ЦПК України та частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем не сплачено судовий збір у сумі 640, 00 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, що становить 1920,00 грн (одна тисяча девятсот двадцять гривень 00 копійок), як і не надано доказів звільнення від його сплати.

За ст.129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та прецедентна практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Так, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме визначити та вказати ціну позову, із урахуванням дійсної вартості спірного нерухомого майна, а саме: 16/25 частин домоволодіння, що розташоване: вул.. Богуславська, 33, м. Павлоград, Дніпропетровська область, на момент подання позову, та сплатити недоплачену суму судового збору у відповідному розмірі чи сплатити судовий збір у сумі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок), надавши суду документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу майнового характеру, а також 1920,00 грн (одна тисяча девятсот двадцять гривень 00 копійок) за вимогами немайнового характеру, чи доказів звільнення від його сплати.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин вважаю необхідним залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для виправлення вказаних недоліків.

Одночасно роз'яснити позивачу, що в разі не усуненнянедоліків позову, він буде вважатись неподаним та повернутий.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119,121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків не пізніше двох днів з дня отримання ним даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений термін, остання буде вважатися неподаною таповернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Бабій