Постановление суда № 65679704, 29.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 березня 2017 року Справа № 912/3963/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіНєсвєтової Н.М.,суддіСтратієнко Л.В.,розглянувши касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської від 14.12.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 рокуу справі № 912/3963/16 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"доУправління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської областіпростягнення 86 668, 01 грнВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області при поданні касаційної скарги судовий збір не сплатило у встановленому порядку та розмірі, заявило клопотання про відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що на його розрахункові рахунки накладено арешт на виконання рішення у цій справі про стягнення 86668, 01 грн заборгованості

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п. 3.1 постанови № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, обґрунтування та доведення обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану особу відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України.

Єдиний наявний у матеріалах справи доказ, на який посилається заявник, як на підставу для надання відстрочки сплати судового збору, - це лист Знам'янського управління Державної казначейської служби України від 10.02.2017 року № 02-17/156. У цьому листі орган Казначейства повідомляє про відсутність станом на 10.02.2017 року підстав для безспірного списання коштів на виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2017 року № 945/3963/16 та просить повідомити до 16.02.2017 року уточнюючу інформацію про підстави зупинення та відкладення безспірного списання, а також уточнення рахунків, за якими буде проводитися безспірне списання. У листі також зазначається, що на період встановлення даних платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, проводитися не будуть.

Водночас, цей доказ жодним чином не підтверджує арешт коштів заявника, про що останній вказує у своєму клопотанні. Суд зауважує, що у справі, яка розглядається, немає переконливих доказів, які б підтверджували, що заявник в установленому порядку оформив платіжне доручення для сплати судового збору, проте орган Казначейства відмовив йому у здійсненні платежу, заявник також не надав.

З огляду на зазначене вище, Вищий господарський суд України доходить висновку, що заявник не довів наявність обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розміру і в строки, тому відмовляє у наданні йому відстрочки сплати судового збору. У будь-якому разі, навіть припускаючи, що заявник не має можливості розпоряджатися коштами з тих чи інших причин, то тоді клопотання взагалі є безпідставним, оскільки у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення судом сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Отже, заявник повинен мати реальну можливість сплатити судовий збір до ухвалення судового рішення у справі. Управління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області взагалі не доводить те, що має намір та можливість сплачувати судовий збір за подання касаційної скарги у справі протягом встановленого строку.

У ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан. Вчинення таких дій є правом суду, яке може бути застосоване за наявності виключних обставин, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому, зважаючи на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності (яка передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (п. 43 рішення у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року, заява N 4994/04)), а також беручи до уваги принцип "рівності сторін судового процесу", гарантований як національним законодавством, так і міжнародними зобов'язаннями України, застосовувати право на звільнення від сплати судового збору Вищий господарський суд України, який є судом "третьої інстанції", має обачно та обережно, з дотриманням балансу інтересів сторін та пропорційності.

Заявник клопотання про звільнення від сплати судового збору не заявляв. Суд касаційної інстанції, беручи до уваги його функції та роль, а також зважаючи на те, що "самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати" (абз. 3 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"), не вбачає підстав для застосування такого права з власної ініціативи.

Неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської від 14.12.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 року у справі № 912/3963/16 та додані до неї документи повернути.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Нєсвєтова Н.М.СуддяСтратієнко Л.В.