Постановление суда № 65626396, 28.03.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28.03.2017 Справа № 917/322/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сидера Кемікел", 07400, Київська область, м. Бровари, вул.Воїнів Інтернаціоналістів,30

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромашківське", 37300, Полтавська область, м.Полтава, вул. Серьогна, 16, офіс 3

про стягнення 5 105 331,36 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 25.11.2016р.

від відповідача ОСОБА_2 дов. б/н від 27.03.2017р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення з ТОВ "Ромашківське" заборгованості за Договором купівлі-продажу №53/14-ПК від 26.04.2016р.

28.03.2017р. від директорів товариств надійгшли клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст. 80 ГПК України, в зв"язку з укладенням сторонами угоди про передачу спору на вирішення третейського суду.

Відповідно до наданої третейської угоди, Сторони Договору купівлі-продажу №53/14 від 26 квітня 2016р., де ТОВ "СИДЕР-КЕМІКЕЛ" виступає Продавцем, а ТОВ"РОМАШКІВСЬКЕ" -Покупцем, домовились,що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникнуть у зв"язку з ним або витікають з нього, у тому числі пов"язані з виконанням, порушенням, припиненням, дійсністю або недійсністю цього Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" (Місцезнаходження: 36022, м.Полтава, вул.Старий Поділ, 8) у відповідності з його Регламентом, який є невід"ємною частиною третейського застереження

Пунктом 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Звернення до третейського суду є одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року № 3-рп/2004).

Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди").

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами; суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

В ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус судів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України). Отже, з аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Згідно з частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Таким чином, у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок на звернення до третейського суду. Для такого звернення, необхідна наявність волі обох сторін (тобто наявність угоди про передачу даного (саме цього) спору на розгляд третейського суду. Лише за наявності волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі.

В пункті 4.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК); таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі; в останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК.

Відтак, з урахуванням наведеного, право на звернення до суду за захистом своїх прав передбачене Конституцією України і не може бути заперечене, а розгляд спору в третейському суді є правом сторін та реалізується шляхом взаємного погодження вказаного питання між сторонами.

Вищевказана позиція суду підтверджується також в постановах Вищого господарського суду України у справі №910/8220/14 від 10.12.2014, у справі №910/28560/14-г від 29.04.2015 та у справі № 910/30022/15 від 16.03.2016.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає за необхідне, керуючись п. 5 ч.1 ст. 80 ГПК України, припинити провадження у справі № 917/322/17.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі припинення провадження у справі.

Оскільки позивачем клопотання про повернення суми судового збору у зв'язку з припиненням провадження у даній справі не заявлялось, питання повернення суми судового збору у межах даної ухвали судом не вирішується.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у справі № 917/322/17 припинити.

Суддя Гетя Н.Г.