Постановление суда № 65614430, 02.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22ц/790/7683/16 Головуючий І інстанції -

Справа: № 640/14164/15-ц Попрас В.О.

Категорія: договірні Доповідач - Бездітко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2016 року м. Харків

Суддя судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області Бездітко В.М., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору недійсним, -

встановив:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року в задоволені позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та позову ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» подало апеляційну скаргу разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, з посиланням на здійснення процедури ліквідації банку, його неплатоспроможність, тяжке фінансове становище, як загальновідомі обставини, підготовку пропозицій про внесення змін до законодавства, спрямованих на відновлення пільг щодо сплати судового збору.

Вважаю, що клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.2.3 та 2.4 Рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013року №12-рп/2013 у справі №1-17/2013 Законом України «Про судовий збір» визначено: правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 5 Закону України „Про судовий збір", містить вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950) (далі по тексту Конвенція), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Той факт, що до 1 вересня 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, відносилася до пільгових категорій та була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не має правового значення для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору, так як апеляційна скарга в даній справі подана після 1 вересня 2015 року.

Вказані у клопотанні доводи не можуть слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки апелянтом не надано жодних доказів в підтвердження тяжкого майнового стану та неспроможності сплати судового збору, а наведені ним в заяві обставини, не дають суду підстав, передбачених ст. 82 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору. Запровадження тимчасової адміністрації не свідчить про відсутність коштів для сплати судового збору.

Отже, суд позбавлений можливості відкрити апеляційне провадження, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону України від 08 липня 2011 року № 3674 «Про судовий збір», як передбачено пп.6 п.1 ч.2. ст.4 вищевказаного закону, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір.

За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі, а тому відповідно до п. 4 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 п. 21 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільній справі»», апелянту необхідно сплатити судовий збір за оскарження судового рішення, яке прийняте за результатами розгляду позовів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_5.

При подані до суду позову ОСОБА_5 немайнового характеру судовий збір складав 551,20 грн. та позову ПАТ «ВіЕйБі Банк» майнового характеру судовий збір складав - 3 654 грн., а тому заявник повинен сплатити за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 606,32 грн.+ 4019,40 грн. = 4 625,72 грн. та надати до суду апеляційної інстанції оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: 31211206780011;

отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області;

код отримувача: 37999628;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області;

код банку отримувача: 851011;

код суду: 02894131;

код бюджетної класифікації: 22030001;

призначення платежу: «Судовий збір за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), апеляційний суд Харківської області(назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02894131(суду, де розглядається справа)».

Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 82, 121, 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення відмовити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року - залишити без руху.

Надати апелянтустрок протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги - сплати судового збору.

Попередити, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали в наданий строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та йому повернута.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя - В.М. Бездітко