Решение № 65600991, 31.01.2017, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15091/16-ц

пр. № 2-о/759/72/17

31 січня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, зацікавлена особа - Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в листопаді 2016 року звернулася до суду із заявою, за якою просила встановити, що її дід ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганську.

Вимоги заяви мотивовані тим, що документи, видані їй на підтвердження факту смерті діда, не визнаються в Україні, що в свою чергу перешкоджає йому реалізувати права повязані зі смертю родича.

ОСОБА_1 подала заяву, за якою на вимогах заяви наполягала, просила розглянути справу без її участі.

Представник зацікавленої особи в суд не з'явився. Заперечень на заяву не надходило.

Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог заяви за таких підстав.

Згідно з п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Статтею 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є: документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником подано лікарське свідоцтво про смерть №61, що видане 12 вересня 2016 р. лікарем медичної установи м. Луганськ.

Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві відмовив заявнику у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2, пославшись на ст. 9 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме, що вказана медична довідка про смерть не відповідає вимогам законодавства України.

Разом з тим, дані , що містяться в довідці, щодо дати та місця народження ОСОБА_2, його місця реєстрації повністю збігаються з даними, що зазначені в паспорті.

Крім того, заявник сама зареєстрована в м. Луганск, на що вказує штамп в паспорті.

Наведене в сукупності, дає суду підстави прийти до однозначного висновку, що ОСОБА_2 дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. року в м. Луганську у віці 80 років.

Належний документ на підтвердження смерті ОСОБА_2, як це вбачається з наведеного, заявник не може отримати, а тому суд погоджується встановити такий факт можна лише в судовому порядку, відповідно і на підставі ст. ст. 256, 257-1 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 256-259 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті задовольнити.

Встановити факт, що громадянин України ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Колдубіно Троїцького району Луганської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Луганську у віці 80 років.

Рішення є підставою для видачіц свідоцтва про смерть.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва у відповідності до вимог ст.ст. 291 - 296 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Головуючий Сенько М.Ф.