Решение № 65579621, 27.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.2017 Справа № 904/1821/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Комунальної установи "Юр`ївський районний центр з обслуговування закладів освіти" Юр`ївської районної ради Дніпропетровської області, смт. Юр'ївка, Юр`ївський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 820 337,22 грн. за договором на постачання природного газу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 20.12.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - директор наказ № 01-к/тр від 24.03.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунальної установи "Юр`ївський районний центр з обслуговування закладів освіти" Юр`ївської районної ради Дніпропетровської області про стягнення 811 378,71 грн. - основного боргу, 8 091,56 грн. - пені, 866,95 грн. - 3% річних за договором на постачання природного газу № 114113JO9LDB116 від 15.11.2016р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу № 114113JO9LDB116 від 15.11.2016р., в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Позивач 27.03.2017 р. надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь 2 432 202,75 грн. - основного боргу, 43 549,17 грн. - пені, 4 665,98 грн. - 3% річних за договором на постачання природного газу № 114113JO9LDB116 від 15.11.2016р.

Позивач у судовому засіданні підтримав збільшення позовних вимог та просив прийняти їх до розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що позивачем надано докази направлення сторонами заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 44-45), збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Відповідач проти позову заперечив, надав відзив на позов, в якому зазначив, що для здійснення господарської діяльності та виконання умов договору, відповідач зобов'язаний здійснити закупівлю газу відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі". 17.03.2017 р. тендерний комітет відмінив процедуру закупівлі природного газу відповідачем у позивача з причини порушення останнім процедури закупівлі. Як зазначає відповідач, ці вказані обставини свідчать про наявність форс-мажорних обставин для сторін договору щодо виконання умов договору, оскільки при відсутності процедури тендерної закупівлі та після закінчення строку поставки газу позивач не мав права здійснювати поставку газу відповідачу, а відповідач, у свою чергу, не мав права здійснювати будь-яку плату позивачу за спожитий газ.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 27.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - позивач, постачальник) та Комунальною установою "Юр`ївський районний центр з обслуговування закладів освіти" Юр`ївської районної ради Дніпропетровської області (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на постачання природного газу № 114113JO9LDB116 (далі - договір). В подальшому сторонами укладено додаткові угоду №1 від 30.11.2016р., №2 від 30.12.2016р., № 3 від 04.05.2017р. до договору на постачання природного газу №114113JO9LDB116 від 15.11.2016р. (далі - додаткові угоди -1, -2 та -3).

Постачальник зобовязується передати у власність споживачу у 2016р. та у січні 2017р. природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код 06.20.1. (09123000-7) Газ природний) (далі газ), а споживач зобовязується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1. Договору в редакції додаткової угоди № 2).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

У відповідності до п. 3.2. Договору в редакції додаткової угоди № 1 ціна газу становить 7 518,53 грн. за 1 000 куб.м, крім того ПДВ 1 503,71грн., всього з ПДВ 9 022,24 грн.

01.02.2017 р. сторони уклали додаткову угоду № 5, в якій узгодили, у зв'язку зі зміною ціни на ринку природного газу України, з 01.02.2017 р. викласти п. 3.2. договору в наступній редакції: ціна газу становить 8 603,10 грн. за 1 000 куб.м, крім того ПДВ 1 720,62 грн., всього з ПДВ 10 323,72 грн.

Ціна, зазначена в пункті 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3. Договору).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником (п. 4.2.1. Договору).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3. Договору).

Постачальник має право отримувати від споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів ІІІ, ІV договору (п.п. 5.1., 5.1.1. Договору).

Споживач зобовязаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором (п.п. 5.4., 5.4.2. Договору).

Цей договір набуває чинність з дати його підписання та діє до 28.02.2017р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 01.02.2017 р.).

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, в січні 2017 р. поставив відповідачу природний газ в обсязі 121,01 тис.куб.м на суму 1 091 780,78 грн. та в лютому 2017 р. в обсязі 157 тис.куб.м. на суму 1 620 824,04 грн., про що свідчать підписані сторонами та скріплені їх печатками акти приймання-передачі № ДОЗ00002751 від 31.01.2017р. на суму 1 091 780,78 грн. з ПДВ, та № ДОЗ00009992 від 28.02.2017 р. на суму 1 620 824,04 з ПДВ. (а.с.25, 49).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково здійснював оплату за поставлений газ у сумі 280 402,07 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 2 432 202,75 грн., що і стало підставою виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 2 432 202,75 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 43 549,17 грн. та 3 % річних 4 665,98 грн. за загальний період з 11.02.2017р. по 24.03.2017р.

Відповідно до п. 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність відповідно з договором і чинним законодавством України.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Сума пені, що підлягає до стягнення за період з 11.02.2017р. по 24.03.2017р., становить 43 549,17 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних за загальний період з 11.02.2017р. по 24.03.2017р. становлять 4 665,98 грн. та підлягають до стягнення.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки відміна процедури закупівлі природного газу була здійснена 17.03.2017 р., тобто пізніше ніж позивачем був поставлений газ відповідачеві та підписані відповідні акти приймання-передачі природного газу.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2017 р. - 01.03.2017 р., який підписано відповідачем та скріплено його печаткою (а.с. 50). Таким чином, суд вважає, що відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 2 432 202,75 грн. станом на 01.03.2017 р.

Доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 432 202,75 грн. - основного боргу, 43 549,17 грн. - пені, 4 665,98 грн. - 3% річних.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунальної установи "Юр`ївський районний центр з обслуговування закладів освіти" Юр`ївської районної ради Дніпропетровської області (51300, Дніпропетровська область, Юр'ївський район, смт. Юр'ївка, вул. Центральна, буд. 112/А, код ЄДРПОУ 39708345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 39572642) 2 432 202,75 грн. (два мільйони чотириста тридцять дві тисячі двісті дві грн. 75 коп.) - основного боргу, 43 549,17 грн. (сорок три тисячі п'ятсот сорок дев'ять грн. 17 коп.) - пені, 4 665,98 грн. (чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять грн. 98 коп.) - 3% річних, 37 206,27 грн. (тридцять сім тисяч двісті шість грн. 27 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 29.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_3