№ 654791, 15.05.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2007 р.

Справа № 15/543-06-14043А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - Бойко Л.І..,

суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Шевченко В.М.

від відповідача –Альошина Ю.О., Каравайцева О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 28.02.2007р.

зі справи № 15/543-06-14043А

за позовом: ТОВ „Марко ЛТД”

до: ДПІ у Приморському районі м. Одеси

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

встановив:

Постановою господарського суду Одеської області від 28.02.2007р. (суддя Петров В.С.) у повному обсязі задоволено позов ТОВ „Марко ЛТД” до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 00010522301/0 від 01.12.2006р. в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 27 059,53грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 718,85грн.

У постанові суд першої інстанції послався на те, що відповідач не довів правомірності свого рішення щодо заниження валових витрат позивача на суму 117 750,84грн., внаслідок чого ТОВ „Марко ЛТД” було неправомірно донараховано податок на прибуток та штрафні (фінансові) санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ДПІ у Приморському районі м. Одеси просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ „Марко ЛТД” в задоволенні позовних вимог, судові витрати та держмито покласти на позивача.

На думку скаржника, за результатами перевірки підлягає зменшенню сума валових витрат, скоригованих підприємством в бік збільшення по податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року в сумі 117750,84 грн. та наростаючим підсумком по податковій декларації з податку на прибуток за 2005 рік.

У запереченні на апеляційну скаргу ТОВ «Марко ЛТД»просить апеляційну скаргу ДПІ залишити без задоволення, а постанову господарського суду –без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, і це встановлено господарським судом, з 28.09.2006р. по 25.10.2006р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Марко ЛТД” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2006 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 6041/23-30/30284125 від 15.11.2006 р. про результати виїзної планової перевірки, на підставі якого 01.12.2006 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 00010522301/0 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 27 084,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій з цього податку в розмірі 53 236,80 грн. за порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р.

Як зазначено в акті перевірки від 15.11.2006 р., ТОВ „Марко ЛТД” на підставі бухгалтерської довідки від 25.06.2005 р. „По включенню до валових витрат витрат на придбання ТМЦ (імпорт) у другому півріччі 2003 року” до складу валових витрат по підсумкам 9 місяців 2005 року зараховано суму збільшення валових витрат у розмірі 117 750,84 грн.

Згідно даних податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців (3 квартал 2005 року), наданої ТОВ „Марко ЛТД” у рядку 05.2 відображено суму коригування валових витрат у розмірі 117,8 тис. грн. в сторону збільшення. Підставою для включення позивачем до складу валових витрат суми в розмірі 117 750,84 грн. стало коригування операцій за 3 та 4 квартал 2003 р., операції по придбанню ТМЦ у нерезидентів:

1) MSA AUER: сплату здійснено 04.09.2003 р. в сумі 10389,70 євро, що становить 59729,93 грн., але не зараховано до складу валових витрат;

Надходження ТМЦ –21.10.2003 р. на суму 20814,40 євро, що становить 128499,37 грн. У 4 кварталі 2003 р. по вказаній операції включено у валові витрати тільки 10424,7 євро, що становить 68769,44 грн.

Таким чином, позивачем включено до складу валових витрат витрати в сумі 10389,40 євро, що складає 59729,93 грн.

2) Comet GMBN: сплату здійснено 19.08.2003 р. у розмірі 9305,37 євро, що складає 55507,91 грн., але не віднесено у валові витрати.

Надходження –23.10.2003 р. в сумі 9305,37 євро, що становить 58020,91 грн., не віднесено у валові витрати. У зв'язку з цим до валових витрат позивачем включено суму в розмірі 9305,37 євро, що складає 58020,91 грн.

Як встановлено господарським судом, СДПІ у Приморському районі м. Одеси відповідно до вимог ч. 1 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ із змінами та доповненнями проведено перевірку ТОВ „Марко ЛТД” за період здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством з 01.01.2003 р. –01.01.2005 р., про що складено акт перевірки № 4599/23-1/30284125 від 26.05.2005 р., за результатами якого не встановлено заниження валових втрат ТОВ „Марко ЛТД” в сумі 117750,84 грн. по податковій декларації з податку на прибуток за 2003р.

Але, відповідно до п. 5.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені (що і було зроблено позивачем). Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

П.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” строк давності складає 1095 днів.

У 2005 році ТОВ „Марко ЛТД” самостійно виявило помилку у показниках раніше поданої податкової декларації за 2003-2004 роки. За результатами самоперевірки була складена службова доповідна довідка № 495/006 від 25.09.2005 р. та уточнені показники товариством були надані податковій інспекції у складі податкової декларації за 3 квартали 2005 звітного року. Таким чином, платником податку самостійно у зазначений в законі строк були виявлені помилки, а уточнені показники були вказані в податковій декларації за 9 місяців 2005 р., що була подана до ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Господарський суд підставно зробив висновок, що посилання відповідача на те, що, якщо за результатами попередньої перевірки не було встановлено заниження ТОВ „Марко ЛТД” валових витрат в сумі 117750,84 грн., то останній не має права на їх корегування в сторону збільшення, необґрунтовані, оскільки акт податкової перевірки не є підставою для заборони чи звільнення платника податків від подання уточнюючого розрахунку або податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Адже жодна норма Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не містить такої заборони та не позбавляє платника податку від права подання уточнюючого розрахунку або податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Тому подання ТОВ «Марко ЛТД»декларації за 9 місяців 2005 р. із коригуванням валових витрат в межах строку давності є цілком правомірним.

Рішення господарського суду, яким задоволено позовні вимоги, базується на всебічному і повному з’ясуванні всіх фактичних обставин справи, яким дана належна юридична оцінка, висновки суду грунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства про оподаткування, тому воно підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

колегія суддів ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 28.02.2007р. у №15/543-06-14043А –залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Судді : Т.А. Величко

А.М. Жукова