Постановление суда № 65470005, 21.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на ухвалу судді Деснянського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року про повернення заяви ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору,

встановила:

у січні ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати постанову Головного державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва Черухи О.М. від 30 серпня 2016 року про стягнення на користь держави виконавчого збору у розмірі 10 692 грн. 01 коп.

Ухвалою судді від 10 лютого 2017 року заяву визнано неподаною та повернуто заявнику та роз'яснено право на повторне звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення позовної заяви.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просять ухвалу скасувати та направити справу до Деснянського районного суду м. Києва для подальшого розгляду справи у суді першої інстанції.

Заявники посилаються на порушення судом норм процесуального права, оскільки недоліки, вказані в ухвалі судді від 1 лютого 2017 року, були виправлені у визначені строки, тому підстав повертати заяву не було.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, суддя виходив з того, заявником не було виконано вимоги ухвали судді від 1 лютого 2017р. про надання строку на усунення недоліків.

Проте, вказаний висновок судді не відповідає матеріалам справи та не ґрунтується на нормах процесуального права.

Унікальний №754/1373/17№ апеляційного провадження: №22-ц/796/4226/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Галась І.АДоповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.Залишаючи заяву ОСОБА_1 без руху, суддя в ухвалі від 1 лютого 2017р. зазначив, що заявнику необхідно було звернутися до суду із адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим заявнику був наданий п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення її недоліків.

Копія ухвали судді представником позивача була отримана 8 лютого 2017р., а 9 лютого 2017р. до суду представником позивача була надана заява, складена відповідно до вимог КАС України.

- 2 -

За таких обставин, позивач виконав вимоги судді.

Проте, суддя не врахував, що відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а не залишає позовну заяву без руху з наданням строку для подання її у порядку іншого судочинства.

Також ухвала судді від 10 лютого 2017р. не містить обґрунтування, які саме недоліки позовної заяви, зазначені суддею в ухвалі від 1 лютого 2017р., не були виконані позивачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала судді від 10 лютого 2017р. постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню відповідно до ст. 311 ЦПК України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на необхідність врахування правових позицій Верховного Суду України у справах 6-2850цс 15, 6-2187цс15, 6-30цс16, згідно яких у випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, прийнятого 18 березня 2004 року, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ. У разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України 1963 року, а також у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця особами, які не є учасниками виконавчого провадження така скарга підлягає розгляду відповідно до ст. 181 КАС України.

Якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

ОСОБА_1 оскаржується постанова головного державного виконавця від 30 серпня 2016р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, яка ухвалена у зв'язку із виконанням рішення суду, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи, тому висновок судді про розгляд даного спору у порядку адміністративного судочинства є безпідставним.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року скасувати, заяву ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору повернути до Деснянського районного суду м. Києва на новий розгляд питання про її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарження у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: