Решение № 65440921, 13.03.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2017 Справа №905/143/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при помічнику судді Сотір Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом в.о. керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 04052784,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 39 428,36 грн., розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

прокурор: Хряк О.О. - службове посвідчення;

від виконавчого комітету Маріупольської міської ради: не з'явився;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №84 - 204 - 16 від 30.12.2016р. до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, яка виникла протягом періоду з 10.11.2015р. по 10.11.2016р. на підставі договору №6 від 21.05.2014р. в розмірі 39 428,36 грн.; розірвання договору оренди №6 «Про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів» від 21.05.2014р. та зобов'язання відповідача ФОП ОСОБА_1 демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/143/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 12.01.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/143/17.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтуванням вимог є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №6 від 21.05.2014р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів щодо внесення плати за цим правочином за період з 10.11.2015р. по 10.11.2016р.

На підтвердження вказаних обставин надано у копіях: лист №05-1108-06 від 28.11.2016р. виконавчого комітету Маріупольської міської ради на адресу прокуратури Донецької області; договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №6 від 21.05.2014р. з додатком №1 «Розрахунок плати до міського бюджету фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами» до нього, додатковою угодою №1 від 17.07.2015р. разом із додатком №1 «Розрахунок плати, від якої звільняється фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на період розміщення соціальної реклами у 2014 році» до неї, додатковою угодою №2 від 07.12.2015р. із додатком №1 «Розрахунок плати, від якої звільняється фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на період розміщення соціальної реклами у 2015 році» до неї; розрахунок заборгованості відповідача; претензія №51 (вих.№05/2677 від 29.11.2016р.), витяг з веб-сайту «Міністерство юстиції України» «Детальна інформація про фізичну особу» щодо відповідача від 28.12.2016р., лист Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області №80-13685вих-16 від 28.12.2016р., наказ прокуратури Донецької області №2221-к від 28.11.2016р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.131-1 Конституції України, ст.ст.188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.391, 526, 610-612, 622, 651-653, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 13, 15, 29, 54-57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.16 Закону України «Про рекламу», п.3, п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів №2067 від 29.12.2003р., п.6.3 Положення про порядок розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення на території м.Маріуполя, затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №178 від 15.06.2011р., рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рп/99 та п.6.7 наказу Генерального прокурора України №6гн від 28.05.2015р. «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень».

07.02.2017р. представником виконавчого комітету Маріупольської міської ради на електронну адресу суду надіслано копію листа №31.6.2 - 14245 - 31.8.1 від 07.02.2017р., у якому останній повідомив про те, що позовних вимог до ФОП ОСОБА_1 за договором №6 від 21.05.2014р. за період з 10.11.2015р. по 10.11.2016р. представниками виконавчого комітету Маріупольської міської ради заявлено не було; відомості щодо існування відносно ФОП ОСОБА_1 провадження по справі про банкрутство відсутні, а також заявив клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 07.02.2017р. об 11:45год. без участі представника виконавчого комітету Маріупольської міської ради; просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

До означеного листа додано у копіях: акт звіряння розрахунків за договором від 21.05.2014р. №6 між виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, розрахунок заборгованості відповідача, довіреність на представника виконавчого комітету Маріупольської міської ради, претензія №51 (05/2677) від 29.11.2016р. на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, фіскальний чек ДД УДППЗ «Укрпошта» ЦПЗ 5 від 01.12.2016р.

Клопотання представника виконавчого комітету Маріупольської міської ради про проведення судового засідання, призначеного на 07.02.2017р. об 11:45год., без його участі задоволено судом та визнано його явку у судове засідання не обов'язковою, про що відображено в ухвалі господарського суду Донецької області від 07.02.2017р.

14.02.2017р. від виконавчого комітету Маріупольської міської ради через канцелярію господарського суду Донецької області надійшов оригінал листа №31.6.2-14245-31.8.1 від 07.02.2017р., який було надіслано 07.02.2017р. електронною поштою, з додатками.

Представник прокурора у судовому засіданні 13.03.2017р. зазначив про незмінність позовних вимог, наполягав на їх розгляді відповідно до норм чинного законодавства.

Представник виконавчого комітету Маріупольської міської ради в судове засідання 13.03.2017р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 13.03.2017р. не з'явився, причини неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4- 2, 4- 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32 - 38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21.05.2014р. між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконком) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Розповсюджувач) укладено договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №6, за умовами якого на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 21.05.2014р. №215 «Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя» Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом у тимчасове платне користування Розповсюджувачу, зазначені в Додатку 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості, у межах м.Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м.Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору місця розташування рекламних засобів надаються Розповсюджувачу виключно для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених в дозволі, виданому на підставі відповідного рішення виконкому міської ради.

Всі необхідні відомості щодо конструкції рекламних засобів, які підлягають встановленню на місцях розташування рекламних засобів, зазначаються у дозволі на розміщення зовнішньої реклами (п.1.5 договору).

Згідно з п.1.6 договору місця розташування рекламних засобів вважаються переданими Виконкомом і прийнятими Розповсюджувачем з моменту укладання цього Договору.

У п.2.3 договору встановлено обов'язки Розповсюджувача, зокрема: неухильно виконувати вимоги Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, правових актів органів місцевого самоврядування м. Маріуполя, які регламентують розміщення зовнішньої реклами в місті Маріуполі (п.2.3.1 договору); отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекламних засобів, надані йому в користування та не розміщувати рекламні засоби на місцях, до отримання дозволу у встановленому порядку (п.2.3.2, п.2.3.3 договору); своєчасно та у повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором (п.2.3.15 договору).

Відповідно до п.3.1 договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів встановлена в порядку, визначеному Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.

Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу, наданими в користування Розповсюджувачу, становить 6 248, 24 грн. на місяць (п.3.2 договору).

Як встановлено у п.3.4 договору, загальна сума договору за п'ять років після отримання Розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами становить 374 894, 33 грн.

За умов п.3.5 договору плата за тимчасове користування місцями, наданими в користування Розповсюджувачу, зараховується до міського бюджету м.Маріуполя. Внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем: перший платіж протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Дія цього договору поширюється на зобов'язання щодо внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів за попередній період.

Згідно п.1.1 розділу «Порядок розрахунків» договору зобов'язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м.Маріуполя.

За приписами п.п.2.1, 2.3 розділу «Порядок повернення місць розташування рекламних засобів» до договору у випадку припинення цього договору Розповсюджувач повертає місця розташування рекламних засобів Виконкому на підставі акту приймання-передачі та вважаються повернутими з моменту підписання такого акту сторонами.

Відповідно до розділу 3 «Строк договору» сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його укладання. У випадку отримання Розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню.

Договір №6 від 21.05.2014р. з додатками підписано сторонами без розбіжностей.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено вчинення зміни договору у такій самій формі, що і договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов (ст.653 Цивільного кодексу України).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 17.07.2015р. до договору, п.3.2 та п.3.3 договору викладено у наступній редакції: « 3.2. Розрахунок плати, від якої звільняється Розповсюджувач зовнішньої реклами у зв'язку з розміщенням соціальної реклами протягом 2014 року, наведений у додатку 1, який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди. Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування Розповсюджувачу зовнішньої реклами, становить 5991,90 грн. в місяць з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014 року, згідно з додатком 1 цієї додаткової угоди.

3.3. Загальна сума договору за п'ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014 року становить 359514,17 грн. згідно з додатком 1 цієї додаткової угоди.».

Пунктом 2 додаткової угоди №1 від 17.07.2015р. встановлено набрання нею чинності з моменту підписання та є невід'ємною частиною договору №6 від 21.05.2014р.

Так, з 17.07.2015р. визначено до сплати, зокрема, з 10.11.2015р. по 10.11.2015р. у розмірі 5991,90 грн.

Згідно додаткової угоди №2 від 07.12.2015р. до договору, п.3.2 та п.3.3 договору викладено у наступній редакції: « 3.2. Розрахунок плати, від якої звільняється Розповсюджувач зовнішньої реклами у зв'язку з розміщенням соціальної реклами протягом 2015 року, наведений у додатку 1, який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди. Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування Розповсюджувачу зовнішньої реклами, становить 5295,26 грн. в місяць з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2015 року, згідно з додатком 1 цієї додаткової угоди.

3.3. Загальна сума договору за п'ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2015 року становить 317715,41 грн. згідно з додатком 1 цієї додаткової угоди.».

Пунктом 2 додаткової угоди №2 від 07.12.2015р. встановлено набрання нею чинності з моменту підписання та є невід'ємною частиною договору №6 від 21.05.2014р.

Так, з 07.12.2015р. визначено до сплати, адже додаткова угода №2 до договору є незміненою та не скасованою, у розмірі 5295,26 грн.

Як вбачається з правової природи укладеного між сторонами договору №6 від 21.05.2014р., спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про розміщення реклами, у тому числі - Законом України «Про рекламу» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» №2067 від 29.12.2003р.

Таким чином, укладений між сторонами договір №6 від 21.05.2014р. є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, зокрема, права позивача на отримання платежів за користування місцями розташування рекламних засобів, що безпосередньо закріплено у п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та узгоджується з п.2.3.15 договору.

Сутність заявленого позову, зокрема, полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання зумовленого вказаним договором обов'язку зі сплати щомісячних платежів за користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для ухилення від виконання грошових зобов'язань перед позивачем зі здійснення визначених договором платежів за розглядуваний період до 10 числа кожного місяця, що передує оплачуваному.

Заявлена до стягнення сума заборгованості у загальній сумі 39 428,36 грн. визначена прокурором та позивачем як така, що сформувалась у період з 10.11.2015р. по 10.11.2016р. і включає в себе щомісячний платіж за тимчасове користування місцями розміщення реклами, у розмірі 6248,24 грн. з вирахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2015 року у сумі 41798,76 грн.

Разом з цим, судом встановлено, що місячний платіж за тимчасове користування місцями розміщення реклами, який на період з 10.11.2015р. по 10.11.2015р., визначений додатковою угодою №1 від 17.07.2015р. на рівні 5991,90 грн., та на період з 10.12.2015р. по 10.11.2016р. - додатковою угодою №2 від 07.12.2015р. на рівні 5295,26 грн.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та відсутність будь-яких доказів, що спростовують дане, згідно норм процесуального закону, відповідач за тимчасове користування місцями розміщення реклами у період з 10.11.2015р. по 10.11.2015р. повинен сплатити позивачу плату у сумі 5991,90 грн., у період з 10.12.2015р. по 10.11.2016р. - 63543,12 грн. (5295,26 грн. х 12) та строк виконання цього спірного зобов'язання є таким, що настав.

Проте, в порушення ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за договором №6 від 21.05.2014р. у період з 10.11.2015р. по 10.11.2016р. в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений та обґрунтований матеріалами справи, суд дійшов висновку, що свої зобов`язання відносно своєчасної та повної сплати позивачу плати за тимчасове користування місцями розміщення реклами за договором №6 від 21.05.2014р. у період з 10.11.2015р. по 10.11.2016р. у загальній сумі 69535,02 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав.

Одночасно позов у цій частині підлягає задоволенню у межах заявлених позовних вимог, за відсутності відповідного клопотання у порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наведене, в сумі 39 428,36 грн.

Крім того, заявлено вимогу розірвати договір №6 від 21.05.2014р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо проведення оплати за користування місцями розташування рекламних засобів.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

За приписами пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки: розірвання договору, відшкодування збитків та інше.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Заборгованість відповідача за договором №6 від 21.05.2014р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів позбавила виконавчий комітет Маріупольської міської ради грошових надходжень до міського бюджету, на які він розраховував при укладенні договору, а тому таке порушення відповідачем умов договору є істотним.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002р. №15-пр/2002 недотримання позивачем ст.188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011р. у справі №3-74гс11.

Разом з цим, відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 договору дострокове розірвання договору за ініціативою Виконкому може мати місце у разі, якщо Розповсюджувач несвоєчасно або не у повному обсязі вносить плату за користування місцями розташування рекламних засобів.

На підставі викладеного, враховуючи, що факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №6 від 21.05.2014р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів щодо внесення плати підтверджується матеріалами справи, вимога про розірвання договору №6 від 21.05.2014р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів є обґрунтованою та такою, що підлягаює задоволенню.

Що стосується вимоги демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами за договором №6 від 21.05.2014р., то суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 ст.188 Господарського кодексу України передбачено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У відповідності до п.5.4 договору, Виконком одночасно з вимогою про розірвання цього договору може вимагати від Розповсюджувача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами і повернення місць розташування рекламних засобів, наданих в користування останньому.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на те, що виконавчим комітетом Маріупольської міської ради у листі №05-1108-06 від 28.11.2016р. порушується питання про розірвання договору, прокурор вважає, що існують правові підстави для повернення Розповсюджувачем зовнішньої реклами місць тимчасового розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, їх власнику.

Розміщення відповідачем спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на місцях, що перебувають у комунальній власності з порушенням умов встановлених договором має наслідком порушення прав виконавчого комітету Маріупольської міської ради як власника вказаних місць, а саме: унеможливлює розпорядження вказаними місцями, в тому числі шляхом їх надання у користування іншим розповсюджувачам зовнішньої реклами; унеможливлює отримання плати за їх використання, що має наслідком неотримання грошових коштів до місцевого бюджету м. Маріуполя.

З урахування викладеного є існуючими правові підстави вимагати від відповідача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, а тому, беручи до уваги приписи договору №6 від 21.05.2014р. та встановлені фактичні обставини, в цій частині позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги в.о. керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, яка виникла протягом періоду з 10.11.2015р. по 10.11.2016р. на підставі договору №6 від 21.05.2014р. в розмірі 39 428,36 грн.; розірвання договору оренди №6 «Про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів» від 21.05.2014р. та зобов'язання відповідача ФОП ОСОБА_1 демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87501, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не вказано) на користь виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, б.70, код ЄДРПОУ 04052784, міський бюджет м.Маріуполя, р/р №31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300) заборгованість в розмірі 39 428,36 грн.

3. Розірвати договір №6 від 21.05.2014р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, укладений між виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області.

4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (87501, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не вказано) здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у кількості 13 одиниць, розташовані у місті Маріуполі за адресами: пр.Будівельників, 147а; пр.Будівельників, 138 (район зупинки до міста); пр.Будівельників, 138 (навпроти училища міліції); пр.Будівельників (район будинку №147/234); пр.Будівельників, 154; пр.Будівельників, 158; пр.Будівельників, 161; пр.Будівельників, 163; пр.Будівельників, 162; пр.Будівельників, 177; пр.Будівельників, 175 (район зупинки «вул.Урицького»); пр.Леніна, 111а; вул.Артема, 65, після набрання цим рішенням законної сили на протязі 30 календарних днів.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87501, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не вказано) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, б.6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р№35216066016251, Державна казначейська служба України, МФО 820172) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 4134,00 грн.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. В судовому засіданні 13.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

9. Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2017р.

Суддя О.В. Кротінова