Решение № 6540200, 04.11.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2009 р. Справа № 17/118

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»

до відповідача Фермерське господарство «Власюка Валерія Васильовича »

про стягнення в сумі 224 354 грн. 83 коп.

за участю представників сторін:

позивача: не з’явився;

відповідача: Саюк Ю.В.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся в господарський суд з позовом в якому просить стягнути з відповідача 100845,02 грн. основного боргу за продані на основі договору купівлі-продажу № 08-07/34-22 від 10.07.2008р. засоби захисту рослин, 59381,89 грн. курсової різниці в зв’язку ззміною курсу гривні до долара США, 15126,76 грн. штрафу, 21052,88 грн. пені, 3 % річних в сумі 2659,01 грн. та 15289,27 грн. збитків від інфляції.

          Позивачем направлене суду клопотання про розгляд справи без представника відповідача за наявними в ній матеріалами (а.с.83).

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні позов не визнав. Не заперечуючи факту отримання товару та розміру боргу зазначив, що на основі договору купівлі-продажу № 08-07/34-22 від 10.07.2008р. отримув товар від позивача лише згідно накладної №53/0000194 від 11.07.2008р. на суму 13158,30 грн., яка була оплачена. Решту товару отримана не на основі договору купівлі-продажу № 08-07/34-22 від 10.07.2008р., як про це вказує позивач, а позадоговірними відносинами по накладним, оскільки в примірнику договору, який міститься у відповідача не вказано тих товарів, які поставлені по решті накладних наданих позивачем та строків розрахунку. Оскільки поставка товару здійснювалася без договору, строків поставки сторони не визначали, то позивач повинен був направити відповідачу вимогу про оплату товару згідно ст. 530 ЦК України. Письмової вимоги про оплату відповідач від позивача не отримував, тому зобов’язання по оплаті на думку відповідача у нього не виникло, в позові просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, на основі діючого законодавства, суд прийшов до висновку, що підлягає задволенню частково.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 08-07/34-22 від 10.07.2008р. (далі по тексту Договір), згідно пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 3.2 якого позивач зобов’язувався поставити та передати у власність відповідача товар асортимент, кількість та ціна якого вказуються у відповідних рахунках-фактурах або накладних. Товар поставляється покупцеві одною або декількома партіями відповідно до попередніх письмових заявок покупця за умови письмового підтвердження продавцем наявності заявлених асортименту та кількості товару.

Як встановлено судом, письмових заявок покупця, щодо окремех партій товару відповідач позивачу не направляв.

В матеріалах справи містяться два примірники договору купівлі-продажу № 08-07/34-22 від 10.07.2008р. наданих сторонами, які в цілому збігаються за текстом і лише в окремих пунктах мають різний зміст.

Примірник Договору доданий до позову позивачем в п.5.2 містить записаний від руки строк оплати товару до 01.10.2008р., а доповнення до Договору містять написаних від руки тринадцять позицій товару на загальну суму 115845,01 грн. (а.с.17,18).

Примірник Договору доданий до відзиву відповідачем в п.5.2 не містить запису від руки строку оплати товару, а доповнення до Договору містять лише чотири позиції без зазначення загальної суми (а.с.63-65).

З наданих позивачем видаткових накладних за період з 11.07.2008р. по 16.10.2008р. вбачається, що відповідачу поставлено товар на загальну суму 115845,01 грн.(а.с.19-28).

Відповідачем сплачено за отриманий товар лише 15000 грн., що підтверджується сторонами в судовому засіданні та матеріалами справи.

Відповідно до частин 1,3 ст. 626 Цивільного кодексу України :

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено:

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з примірників Договору наданих сторонами, останні однозначно не виразили свою волю та не погодили строк розрахунку та кількість і асортимент товару, тому суд не може прийняти доводи позивача, що весь товар поставлявся на основі Договору та щодо порушення відповідачем строку розрахунку.

Даний висновок обгрунтовується та підтверджується ще і тим, що з наданих позивачем видаткових накладних за період з 11.07.2008р. по 16.10.2008р. вбачається, що в них відсутні посилання на те, що поставка товару здійснювалася на основі договору купівлі-продажу № 08-07/34-22 від 10.07.2008р. або взагалі на основі будь-якого договору (а.с.19-28). При цьому слід зазначити, що видаткові накладні № 53/0000299 від 15.10.2008р. та № 53/0000300 від 16.10.2008р. свідчать про відпуск товару поза межами строку розрахунку навіть того примірника Договору, що наданий позивачем, що виключає поставку товару згідно даних накладних на основі Договору.

Крім цього, з видаткової накладної № 53/0000266 від 10.09.2008р. вбачається, що позивачем передано відповідачу ріпак озимий Джеспер 1 репр., який також не вказаний як товар в жодному з примірників Договору які надані сторонами спору.

Таким чином, вся сукупність вказаних обставин вказує на те, що обидві сторони не погодили строк розрахунку та кількість і асортимент товару, тому суд вважає обгрунтованими заперечення відповідача, щодо того, що поставка товару за наданими позивачем накладними, за виключенням накладної №53/0000194 від 11.07.2008р. була позадоговірною, без зазначення строку розрахунку за отриманий товар.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено :

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу про оплату товару позивач направив відповідачу 20.10.2009р., дана вимога отримана останнім 23.10.2009р. (а.с.86-88). Отже, відповідач повинен був провести розрахунок до 31.10.2009р., проте відповідач доказів сплати боргу суду не дадав.

Відповідно до ст.ст. 509, 525 - 527, 530 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського Кодексу України, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 100845,01 грн. правомірні, грунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що поставка товару за наданими позивачем накладними, за виключенням накладної №53/0000194 від 11.07.2008р. була позадоговірною, без зазначення строку розрахунку за отриманий товар, а вимога про оплату боргу направлена відповідачу 20.10.2009р. та отримана останнім 23.10.2009р. вимоги про стягнення 59381,89 грн. курсової різниці в зв’язку ззміною курсу гривні до долара США, 15126,76 грн. штрафу, 21052,88 грн. пені за період з 02.10.2008р. по 29.07.2009р., 3 % річних в сумі 2659,01 грн. за період з 02.10.2008р. по 29.07.2009р. та 15289,27 грн. збитків від інфляції за період з жовтня 2008р. по червень 2009р. є необгрунтованими, безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити, оскільки дані вимоги грунтуються на порушенні відповідачем умов Договору.

Витрати на оплату правової допомоги покладаються на позивача, оскільки дані витрати не можна вважати витратами на оплату допомоги адвоката виходячи з того, що договір про надання правової допомоги укладено не з адвокатом Бонтлабом В.В., а з ТзОВ «Незалежна юридична компанія» і останній дзійснювалася оплата правової допомоги згідно платіжного доручення № 2688 від 05.08.2009р. (а.с.33,39), а відповідно до ст. 44 ГПК України до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно до задовлених вимог.

Керуючись статтями 82 - 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково. Стягнути з Фермерського господарства «Власюка Валерія Васильовича»(34731 Рівненська область, Корецький район, с.Іванівка, вул.Центральна, буд.10А, код 22553745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»(04201 м.Київ, вул. Мінське шосе, буд.4, код 33937992) - 100845 грн. 01 коп. основного боргу, 1008 грн. 45 коп. витрат по держмиту та 150 грн. витрат на інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

2. В задовленні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 05.11.2009р.

                              Суддя                                                             М.Г. Петухов.