Решение № 6539809, 03.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2009 р. Справа № 9/117/09

За позовом: Приватний підприємець ОСОБА_1, 54015, АДРЕСА_1.

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретро-О», м. Миколаїв, вул. Флотська, 149

Суддя Філінюк І. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

в судовому засіданні 27.10.2009р.

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, угода № 120 від 15.06.2009р.

Від відповідача: Пшенична О. А., директор, Трушніков Н.Н. дор. від 14.10.2009р.

При секретарі: Войтовська Н. С.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом від 21.09.2009р. до відповідача про стягнення 31200 грн. плати за нецільове використання приміщення, 12800 грн. пені, 10000 грн. заборгованості по орендної плати за березень 2009р. та судових витрат.

В судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали посилаючись на недоведеність обставин використання приміщення за нецільовим призначенням та відсутності боргу.

В судовому засіданні 27.10.2009р. оголошено перерву до 03.11.2009р. для оголошення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Ретро-О»в особі директора ОСОБА_5 (орендар) укладений договір від 01.06.2008р. оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов п. 1.1 1.3 якого, відповідачу передано в платне користування нежитлові приміщення площею 92 кв. м. на другому поверсі будівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Дунаева, 31/2 з метою розміщення магазину промислових товарів торгівля меблі, про що сторони окремо встановили у п. 2.2 договору.

Умовами п. 5.1 договору, сторони встановили розмір орендної плати 5000 грн. за місяць, але не менш ніж 1000 доларів США.

Відповідно до умов п. 4.1, 4.3 договору, сторони встановили його дію з 01.06.2008р. до 01.04.2009р.,

Згідно до умов п. 3.3. договору, передача орендованого приміщення і майна здійснюється за актом здавання приймання, та пунктом 12 договору сторони склали акт здавання-приймання стосовно того, що відповідач прийняв приміщення площею 92 кв. м. та майно, без заперечень.

В цієї частині судом не приймаються до уваги посилання відповідача на непридатність приміщення до цільового призначення (відсутність електроенергії, водопостачання, газопостачання та інш.), оскільки акт прийму-передача за п. 12 договору, не містить будь яких заперечень з боку відповідача.

За умовами п. 5.2 договору сторони передбачили, що орендна плата сплачується готівкою через касу орендаря авансом не пізніше десятого числа кожного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено орендарю орендна плата за червень 2009р. в сумі 5000 грн. за прибутково касовим ордером № 1-2 без дати, за липень 2008р. в сумі 5000 грн. за прибутково касовим ордером від 31.07.2008р.; за серпень 2008р. в сумі 5000 грн. за прибутково касовим ордером № 1-6 від 04.09.2008р., за вересень 2009р. в сумі 5000 грн. за прибутково-касовим ордером № 1-8 від 3.10.2008р., за січень за прибутково-касовим ордером № 1-14 від 15.02.2009р., за лютий 2009 р. за прибутково-касовим ордером № 1-152 від 20.03.2009р.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вимагає стягнення з відповідача орендної плати за березень 2009р., проте відповідач не надав суду доказів сплати орендної плати або дострокового розірвання договору оренди. За такими обставинами, в цієї частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно нарахуванню пені за несвоєчасне виконання зобовязання, суд зазначає наступне:

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№ 543/96 ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін але розмір пені не може перевішувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені за липень 2008р. - за 21 день прострочки складає за підрахунком суду з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ 68,85 грн., за серпень 2008р. за 24 дня прострочки складає 81,96грн., за вересень 2008р. просрочка складає 23 дня та розмір пені 75,41 грн., за січень 2009р. затримка складає 36 днів та розмір пені 118,37грн., за лютий 2009р. затримка платежу складає 38 днів ( у позові зазначено 30 днів) тобто розмір пені складає 124,93 грн. Загальний розмір пені за підрахунком суду складає 469,52 грн. (68,85 +81,96+75,41+118,37+124,93)

Представник відповідача в судовому засіданні не заявив суду клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, отже суд позбавлений можливості застосувати вимоги ст. 266 ЦК України.

Суд критично ставиться на посилання позивача про факт нецільового використання приміщення з боку відповідача, а саме використання його в якості банкетного залу, оскільки відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в судовому засіданні позивач та відповідач суду поясними, що дозволу від органів місцевого самоврядування, районної Санітарно-епідеміологічної станції, МЧС та інших контролюючих органів на відкриття в орендованому приміщенні на 2-му поверсі банкетного залу а ні позивач, а ні відповідач не мають.

Таким чином, належними та допустимими доказами здійснення незаконної торгівельної діяльності з боку відповідача можуть бути відповідні акти перевірок від контролюючих органів, податкової інспекції та протоколи про притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності за заняття незаконною торгівельною діяльністю.

Проте, надані позивачем докази здійснення відповідачем діяльності з організації банкетів у вигляді рекламних оголошень, не є належними та допустимими в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки останній, у разі виявлення порушення зобовязань за договором з боку відповідача, не був позбавлений можливості звернутися до контролюючих органів з метою належної фіксації правопорушення та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Надані представником відповідача в судовому засіданні фототаблиці з метою фіксації проведення позивачем урочистих заходів у власному приміщенні, судом взагалі не приймаються до уваги.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в встановлені строки, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44,49,82, 84,85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретро-О», (54001, м. Миколаїв, вул. Флотська, 149, Код ЕДРПОУ 34852213) на користь приватного підприємця ОСОБА_1, (54017, АДРЕСА_2, Код ЕДРПОУ НОМЕР_1) 5000 грн. заборгованості з орендної плати за березень 2009р., 469,52 грн. пені, 55грн. держмита, 31,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя