Решение № 6536607, 24.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/465 24.09.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортомедікал» До відповідача          Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Треті особи                     на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1)          Київська міська державна адміністрація

                              2)          Головне управління Державного казначейства України у місті                                                   Києві

3)          Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про                               стягнення 3669746,68 грн.

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача                     Слуцька О.М. (за дов.)

Від відповідача                    Шестерненкова О.С. (за дов.)

Від третьої особи-1          не з’явились

Від третьої особи-2          Субота О.В. (за дов.)

Від третьої особи-3          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Ортомедікал»до Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 3669746,68 грн. за договором № 20 від 16.05.2008 р..

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати товару, поставленого за умовами договору постачання № 20 від 16.05.2008 р..

Позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 3201495 грн. та штрафні санкції, а саме: 185248,15 грн. пені, 236691,49 грн. інфляційних нарахувань та 46312,04 грн. три процента річних.

Ухвалою суду від 13.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/465 та залучено до участі в останній як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Київську міську державну адміністрацію та Головне управління Державного казначейства України у місті Києві.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, не заперечуючи проти існування боргу, відповідач посилається на неможливість його сплати через відсутність бюджетного фінансування.

Третя особа-1 на виклик суду не з’явилась.

Головне управління Державного казначейства України у місті Києві надало пояснення, в яких зазначило, що не є учасником спірних відносин.

Відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою суду від 07.09.2009 р. клопотання відповідача задоволено та залучено вищевказану особу до участі у справі, розгляд справи відкладено на 24.09.2009 р..

Представники третіх осіб 1 та 3 на виклик суду не з’явились, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

16.05.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ортомедікал»(постачальником) та Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (покупцем) було укладено договір постачання № 20 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник передає у власність покупця, а покупець сплачує за устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне по комплексній медичній програмі «Турбота»(штучні суглоби та комплект інструментів для ендопротезування) в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток № 1 до Договору).

Постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 3557910 грн., що підтверджується видатковою накладною № ОМ-00221 від 15.07.2008 р. та видатковою накладною № ОМ-00264 від 14.08.2008 р..

19.12.2008 р. накладною на повернення № 2 покупець повернув, а постачальник прийняв частину товару на суму 356415 грн.

Таким чином, на час розгляду справи позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 3201495 грн. (3557910 грн. - 356415 грн.).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України за фактом постачання, протягом 3 календарних днів.

У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання покупцем на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі.

Відповідач не заперечує проти наявності заборгованості в розмірі 3201495 грн. за поставлений товар, однак вважає, що в нього не виникло зобов’язання з оплати внаслідок не отримання фінансування з липня 2008 року, що позбавляє його можливості сплатити суму основного боргу.

Відповідно до п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відсутність бюджетного фінансування, передбаченого спірним Договором робіт, не є підставою для припинення зобов’язань, які передбачені главою 50 Цивільного кодексу України, а може мати значення тільки щодо можливості чи неможливості виконання рішення суду.

Пунктом 11 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено поняття бюджетного процесу, як регламентованої нормами права діяльності, яка пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України; бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 47 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Дана обставина (відсутність бюджетного фінансування) не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, оскільки відсутність коштів не свідчить про ненастання обов’язку виконання зобов’язання.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3201495 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 3201495 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2-4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов’язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки умовами Договору не передбачено стягнення постачальником з покупця штрафних санкцій, відповідач не є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 12.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р..

Оскільки ст. 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком Договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до Договору, прострочення виконання зобов’язання розраховано з 01.01.2009 р..

Згідно з розрахунком суду інфляційна складова боргу складає 230507,64 грн. (3432002,64 грн. заборгованість з урахуванням інфляційних витрат).

В задоволенні вимог про стягнення 6183,85 грн. інфляційних витрат судом відмовлено.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку, який судом перевірено, до стягнення з відповідача підлягають три проценти річних в розмірі 46312,04 грн.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 3432002,64 грн. заборгованості з урахуванням інфляційних витрат та 46312,04 грн. трьох процентів річних, а разом 3478314,68 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 6183,85 грн. інфляційних витрат не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 24169,79 грн. державного мита та 298,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 19, рахунки 35424043001573, 35416017001573 в ГУДКУ м. Києва, МФО 820019, код 02012906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ортомедікал»(01133, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, поштова адреса: 03057, м. Київ, вул. Довженко, 18, рахунок 2600030155082 в ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства»в м. Києві, МФО 320995, код 35480637) 3432002,64 грн. заборгованості з урахуванням інфляційних витрат, 46312,04 грн. трьох процентів річних, 24169,79 грн. державного мита та 298,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 03.11.2009 р.