Постановление суда № 65361971, 13.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа: № 635/4973/16-ц Головуючий І інстанції - Пілюгіна О.М.

Провадження: 22-ц/790/2167/17 Головуючий ІІ інстанції - Костенко Т.М.

Категорія: захист прав споживачів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Костенко Т.М.

суддів: Довгаль А.П., Коваленко І.П.

за участю секретаря Кравченко О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до голови Садівничого товариства «Вільха» Лифарь Алли Миколаївни про захист прав споживачів,-

встановила:

16.06.2016 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до голови Садівничого товариства «Вільха» Лифарь Алли Миколаївни про захист прав споживачів, у якому просила визнати незаконним оформлення квитанції головою Садівничого товариства «Вільха» за сумісництвом скарбника Лифарь А.М. без зазначення сплати за спожиті послуги окремо від оплати членських внесків; визнати незаконним ігнорування заяв про перерахунок та непроведення перерахунку за ненадані послуги водопостачання і послуги водопостачання із суттєвими недоліками; зобов'язати провести перерахунок за ненадані послуги водопостачання та послуги водопостачання із суттєвими недоліками, відповідно до поданих позивачем заяв про перерахунок; визнати неправомочним на рішення питань діяльності садівничого товариства збори від 23 квітня 2016 року; стягнути з відповідача суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року позов ОСОБА_1 до голови Садівничого товариства «Вільха» Лифарь Алли Миколаївни про захист прав споживачів,на підставі п. 9 ч.1 ст. 207 ЦПК України, залишено без розгляду.

На зазначену ухвалу суду першої інстанції 13.02.2017 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, спотворив обставини та зазначив, що позивач 31.01.2017 року не з'явилася до судового засідання без поважних причин, при цьому до закінчення розгляду справи покинула судове засідання і не подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Крім того, судом було зазначено про повторну неявку позивача, у зв'язку з тим, що у судові засідання призначені на 30.11.2016 року та 27.12.2016 року вона також не з'явилася.

Апелянт зазначає, що насправді, 30.11.2016 року та 27.12.2016 року вона не з'явилася у судові засідання у зв'язку з хворобою, а 31.01.2017 року, вона була присутня у судовому засіданні під час розгляду справи не покидала залу судового засідання, а коли суд видалився до нарадчої кімнати, вона була змушена покинути приміщення суду з поважних причин, у зв'язку з поганим самопочуттям про що письмово проінформувала суд, однак незважаючи на ці обставини, суд залишив позов без розгляду.

Також, апелянт вказала, що до ухвалення судом рішення про залишення позову без розгляду, нею 31.01.2017 року через канцелярію суду, було подано заяву про відвід судді, що відображено в журналі судового засідання, яка судом, у порушення вимог ст. 24 ЦПК України, розглянута не була.

Тобто, законних підстав для залишення позову без розгляду, на час постановлення ухвали, у суду не існувало.

Враховуючи викладене вище, апелянт вважає ухвалу суду незаконною, та просить скасувати оскаржувану судову ухвалу, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з посиланням на п.9 ч.1 ст.207 ЦПК України, виходив з того, що позивач до закінчення розгляду справи покинула судове засідання, не подавши заяви про розгляд справи за її відсутності. При цьому, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з погіршенням стану її здоров'я.

Однак такий висновок суду першої інстанції, колегія суддів вважає передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст.160 ЦПК України, під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаної норми права, розгляд справи відбувається шляхом послідовного вчинення судом та учасниками процесу комплексу процесуальних дій.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Матеріали справи свідчать, що 31 січня 2017 року ОСОБА_1 особисто приймала участь у розгляді даної справи, що підтверджується журналом судового засідання (а.с. 180-181).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2017 року ОСОБА_1, під час знаходження суду в нарадчій кімнаті з приводу вирішення її заяви про відвід судді, подала через канцелярію суду заяву з проханням відкласти розгляд справи, посилаючись на погане самопочуття. Після виходу суду з нарадчої кімнати об 15 год. 58 хв. без присутності позивача, яка у судове засідання не з'явилася, проголошено судову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід. Засідання продовжено у той же день об 16 год. 03 хв. без участі ОСОБА_1, та закінчено об 16 год. 07 хв. з постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п. 9 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Разом з тим, крім інших заяв, ОСОБА_1 було подано 31.01.2017 року об 15 год. 24 хв. письмову заяву про відвід головуючого у справі, яка долучена судом до матеріалів справи, після виходу з нарадчої кімнати (а.с.183).

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до приписів ст.ст. 24, 208, 218 ЦПК України, заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Ухвала, що постановлена судом за наслідками розгляду заяви про відвід повинна бути проголошена негайно і прилюдно.

Однак, як вбачається з журналу судового засідання, головуючий суддя без проголошення змісту заяви про відвід, а тільки зазначаючи про її надходження, заслухав думку представника відповідача, відмовив у розгляді даної заяви на місці не видаляючись до нарадчої кімнати для постановлення питання з цього приводу, що є порушенням норм ч.2 ст.24 ЦПК України (а.с.180-181).

Таким чином, лише після розгляду заяви про відвід головуючого-судді, у встановленому законом порядку, та у разі продовження розгляду справи тим же складом суду, він мав право вирішувати інші питання пов'язані з розглядом справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, залишивши без розгляду позовну заяву не визначившись з питанням про відвід, та не зробивши з цього приводу висновків, то за таких обставин ухвала суду якою було вирішено питання про залишення позову без розгляду є передчасною та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.303 , п.4 ч.1 ст. 311, ст.ст. 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до голови Садівничого товариства «Вільха» Лифарь Алли Миколаївни про захист прав споживачів - повернути до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий - Т.М. Костенко

Судді: А.П. Довгаль

І.П. Коваленко