Постановление суда № 65347421, 15.03.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

"15" березня 2017 р.Справа № 923/2037/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В.Лашина

Суддів: О.Ю. ОСОБА_1 ОСОБА_2

При секретарі : Р.О. Кияшко

За участю представників сторін:

Від Колективного підприємства "Промжилбуд" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Від Агрофірми радгоспу "Білозерський" ОСОБА_6, ОСОБА_7

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву Колективного підприємства "Промжилбуд" про відвід колегії суддів та заяви суддів Аленіна О.Ю. та Богатиря К.В. про самовідвід

при розгляді апеляційної скарги Агрофірми радгоспу "Білозерський"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 15.11.2016

по справі №923/2037/15

за позовом Колективного підприємства "Промжилбуд"

до Агрофірми радгоспу "Білозерський"

про стягнення 5141542,17 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційному провадженні колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_8 - головуючого, суддів Богатиря К.В. і ОСОБА_9 перебуває апеляційна скарга агрофірми радгоспу «Білозерський» (у наступному за текстом АФР «Білозерський») на рішення господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2016 року по даній справі, якою позовні вимоги колективного підприємства «Промжилбуд» (далі КП «Промжилбуд») були задоволені.

14 березня 2017 року КП «Промжилбуд» заявлене відвід колегії суддів у повному складі, обґрунтовуючи тим, що судді Аленін О.Ю. та Богатир К.В. приймали участь в апеляційному перегляді ухвали господарського суду Херсонської області від 05.09.2016 р., якою КП «Промжилбуд» було відмовлено у задоволені заяви про перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2016 р. Як зазначає заявник, цими суддями встановлювався факт існування рахунків-фактур №№ СФ 0000173 від 11.05.2012 р., СФ 0000180 від 18.05.2012 р. та СФ 0000190 від 31.05.2012 р. та згаданим рахункам було надано правову оцінку.

Крім наведеного вище, КП «Промжилбуд» вказує, що суддя Аленін О.Ю. брав участь у прийнятті постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 р. у справі № 923/837/16 за позовом КП «Промжилбуд» до АФР «Білозерський» про визнання недійсним договору про надання послуг від 01.04.2012 р., де також суддею Аленіним О.Ю. висловлено певну правову позицію.

Крім цього, заявником зазначено, що більшість від складу колегії, а саме: судді Аленін О.Ю. і ОСОБА_2 мають вплив на головуючого суддю Лашина В.В., який, судячи з усього, погоджується з ними і висловлює про необхідність надання саме оригіналів документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, тоді як є їх нотаріально посвідчені копії.

Враховуючи це, заявник вважає, що наявні підстави сумніватися у обєктивності та неупередженості судової колегії Одеського апеляційного господарського суду у даному складі.

Розглянувши подану КП «Промжилбуд» заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні у справі «Занд проти Австрії» комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на склад колегії у кожній справі (рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_10 проти України» (заява №21722/11).

Справедливим може вважатися судовий процес у тому випадку, якщо він спрямований на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності і відкритості. Інститут відводу судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Між тим, його реалізація безпосередньо ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Дійсно, судді Аленін О.Ю. і ОСОБА_2 приймали участь у справі № 923/665/15 при апеляційному перегляді ухвали господарського суду Херсонської області від 05.09.2016 р. (про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2015 р. за нововиявленими обставинами).

Між тим у зазначеному провадженні правовому оцінюванню підлягали не самі документи, надані КП «Промжилбуд» в обґрунтування заяви про перегляд рішення суду першої інстанції, а саме підстави для визнання таких документів нововиявленими обставинами та обґрунтованості здійснення перегляду за правилами статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 р. у справі № 923/665/15, прийнята за участю суддів Аленіна О.Ю. і ОСОБА_2 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07 лютого 2017 року по вказаній справі. Ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 р. у справі № 923/837/16, прийнята за участю судді Аленіна О.Ю., також була залишена касаційною інстанцією без змін (постанова Вищого господарського суду України від 29 листопада 2016 року).

Разом з тим, у даній справі № 923/2037/15 не здійснюється новий розгляд спорів, що були предметами справ № 923/665/15 і № 923/837/16, при цьому судові рішення апеляційної інстанції по вказаним справам не були скасовані.

Посилання КП «Промжилбуд» на здійснення впливу на суддю Лашина В.В. є голослівними.

Дії апеляційної інстанції, спрямовані на подання КП «Промжилбуд» оригіналів документів, якими обґрунтовуються його вимоги, здійснені у повній відповідності до приписів статтей 4-7, 33, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України та направлені на з'ясування дійсних обставин справи з метою правильного вирішення спору.

Суд має визначити, чи були докази представлені таким чином, що не суперечить гарантії справедливого судового слухання (Блюхер проти Чеської Республіки).

Як розяснено у п. 1.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 р. у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Вказані позивачем в заяві про відвід колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_2 обставини не є підставами для відводу в розумінні статті 20 ГПК України, носять характер припущень, а тому належних правових підстав для задоволення заяви КП «Промжилбуд» не вбачається.

Одночасно з цим, суддями Аленіним О.Ю. та Богатирем К.В. подані заяви про самовідвід з метою уникнення в подальшому сумнівів щодо неупередженості.

У справі «Декюббер проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя «міг в очах обвинуваченого» здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, № 86, p. 29): «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись». Під сумнівом довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти, № 17056/06, п.98).

У світлі прецедентної практики ЄСПЛ об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; судом створено достатні гарантії для усунення підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

З метою недопущення у подальшому сумнівів щодо обєктивності і неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України, а також для гарантії справедливого судочинства в контексті п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини, заяви суддів Аленіна О.Ю. та Богатиря К.В. про самовідвід у здійсненні перегляду рішення господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 р. у даній справі підлягає задоволенню.

Керуючись статями 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви колективного підприємства «Промжилбуд» про відвід суддів Лашина В.В., Аленіна О.Ю. і ОСОБА_2 - відмовити.

Заяви суддів Одеського апеляційного господарського суду Аленіна О.Ю. і ОСОБА_2 про самовідвід у справі № 923/2037/15 - задовольнити.

Головуючий суддяВ.В. Лашин

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяК.В. Богатир