Постановление суда № 65337520, 09.03.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3428/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про зняття арешту з майна, третя особа: ПАТ «Універсал Банк»,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про зняття арешту з майна.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За приписами статті 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як вже зазначалося вище, позивачка звернулася до суду із позовом до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про зняття арешту з майна.

Як вбачається зі змісту позову позивачки та доданих до нього доказів, його підставою стало накладення постановами ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві арештів на майно позивачки в рамках виконавчих проваджень № 23170261 та № 32291464 із примусового виконання судового наказу Подільського районного суду м. Києва № 2-Н-216/10 від 01.04.2010 року.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» з даного питання роз'яснив, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

У зв'язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред'являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Із зазначених роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вбачається, що у випадку, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, боржник може лише звернутися із скаргою на його рішення, дії або бездіяльність в порядку визначеному розділом VII ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень). В даному випадку пред'явлення боржником позову про зняття арешту відповідно до вимог ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин, не допускається.

Пункт 3 частини 2 статті 122 ЦПК України визначає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З врахуванням вищевикладеного, а також того, що судом достовірно встановлено, що арешт на майно позивачки був накладений ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві під час виконання судового рішення (наказу), суд приходить до висновку про доведеність необхідності відмови у відкритті провадження у справі, оскільки для її вирішення передбачений інший процесуальний порядок.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЦПК України, про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», керуючись ст.ст. 1, 15, 16, 122, 383, 384 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про зняття арешту з майна, третя особа: ПАТ «Універсал Банк».

Роз'яснити позивачці її право на звернення до суду із скаргою в порядку визначеному розділом VII ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень).

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко