Постановление суда № 65296321, 14.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1991/16-ц Номер провадження 22-ц/786/805/17Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р. М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Хіль Л.М.,

Суддів: Лобова О.А., Мартєва С.Ю.,

За участю секретаря: Колодюк О.П.,

За участю: представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держгеокадастру у Глобинському районі, про тлумачення змісту правочину, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення земельної ділянки, ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання договору оренди припиненим та усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом звільнення земельної ділянки.

У січні 2017 року ОСОБА_5 до суду подала заяву про зміну предмету позову, прохаючи:

- тлумачити зміст абзацу 1 пункту 8 Договору оренди землі, укладеного 9 січня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт», зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі 23 травня 2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 травня 2012 року за № 532060004002940, виклавши в такій редакції: «Договір укладено на 5 (п'ять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою) з початком строку дії з дати 09 січня 2012 року, але в будь-якому випадку діє до моменту збирання врожаю орендарем»;

- усунути перешкоди у здійсненні права власності на майно шляхом звільнення товариством з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» (код СДРПОУ 31059651) земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області та посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_2 та передачі її власнику.

В обргунтування позову ОСОБА_6 зазначила, що 09 січня 2012 року між нею, як орендодавцем, та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» (код ЄДРПОУ 31059651), як орендарем, строком на п`ять років було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, та належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

Відповідно до умов договору (п.36) дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено. Орендар використовував земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва протягом п`яти сільськогосподарських років у 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роках, зібрав врожай у 2016 році. Таким чином, всі умови використання земельної ділянки сторонами виконано.

Вона бажає самостійно обробляти власну земельну ділянку, проте, її пропозиція про повернення земельної ділянки, викладена в листі-повідомленні (з доданими до нього проектом додаткової угоди про дострокове розірвання договору й актом прийому-передачі земельної ділянки), орендарем відхилена. Відповідач вважає, що договір діє протягом 5 років з дати його державної реєстрації, тобто з 23.05.2012 року, а не з дати його укладення, а тому не є припиненим.

Позивачка вважає, що така позиція суперечить правовій позиції, висловленій у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13.

Отже, вважає, що спірний 8-ий пункт договору потребує тлумачення, а земельна ділянка повинна бути передана орендарем їй, як власнику.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ТОВ інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» про тлумачення змісту правочину, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення земельної ділянки - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 18 січня 2017 року, згідно з якою, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Суд також дійшов до висновку, що строк дії договору спливає 23 травня 2017 року, а тому підстави для тлумачення судом п. 8 договору таким чином, як про це прохає позивач - відсутні.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила позивачка, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, прохала його скасувати, ухваливши нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказала на невірність висновку суду першої інстанції про те, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення, так як сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з нормою п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з державним актом на право власності на землю серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 4.51 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кринківської сільської ради Глобинського району, Полтавської області (а.с. 7).

09 січня 2012 року між ОСОБА_5, як орендодавцем, та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» (код ЄДРПОУ 31059651), як орендарем, було укладено Договір оренди вказаної земельної ділянки (а.с. 8).

Згідно з п. 1 вказаного договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

В п. 8 договору зазначено, що договір укладено на 5 (п`ять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), але в будь-якому випадку він діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Пунктом 44 договору оренди земельної ділянки передбачено, що цей договір набирає чинності після його державної реєстрації. Сторони не наполягають на нотаріальному посвідченні цього договору.

23 травня 2012 року договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему в Глобинському районі, про що є відповідна відмітка на договорі (зворот а.с. 9).

Згідно з нормою ч.1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У справі, яка переглядається, розділом "Строк дії договору" передбачено, що земельна ділянка надається в оренду строком на 5 років, але в будь-якому випадку діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем, відлік строк оренди розпочинається з моменту державної реєстрації цього договору. До того ж, як вже зазначалось вище, умова про набрання чинності договором після його державної реєстрації, передбачена і у пункті 44 договору.

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності (державна реєстрація), а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

З урахуванням зазначених норм матеріального права строк дії спірного договору дійсно спливає 23 травня 2017 року.

А тому, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що строк дії договору оренди не закінчився, він є чинним, а тому відсутні підстави для передчасного витребування земельної ділянки та передання її позивачці як власнику.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 3 Постанови пленуму ВСУ № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року, При розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників (стаття 213 ЦК), стаття 37 Цивільного процесуального кодексу України в порядку позовного провадження.

Відповідно до інформації з аналізу ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», проведеного у січні 2017 року, тлумачення змісту правочину є правом суду, а не обов`язком за умови наявності спору. Матою тлумачення правочину є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про неможливість тлумачення п.8 Договору оренди земельної ділянки саме у такий спосіб, про який прохала позивачка. Натомість наголошує, що строк дії спірного договору спливає 23 травня 2017 року.

Колегія суддів також констатує, що по-суті позивачка звертаючись із вимогою про тлумачення змісту правочину, але фактично її вимоги спрямовані на оспорення окремої частини правочину - строк дії договору, прохаючи визначити його укладеним не з моменту державної реєстрації, а з моменту підписання сторонами, що суперечить нормам Закону та умовам договору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, а оцінка доказів проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.

У додаткових поясненнях, долучених представником позивача до матеріалів справи в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, наведено інші ніж у позовній заяви обставини якими ОСОБА_5 обґрунтовує свою позовну вимогу про усунення перешкод у здійсненні нею права власності на земельну ділянку, а саме, тим, що відповідач навіть якщо вважати строк дії договору - 31.05.2017 року, все одно не зможе зібрати посаджений (засіяний) врожай. Вказані пояснення апелянта колегією суддів сприймаються критично, адже вони жодним чином не впливають на правильність висновків, зроблених судом першої інстанції у межах заявлених ОСОБА_5 позовних вимог у суді першої інстанції.

Отже, апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального і процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Л.М. Хіль

Судді: О.А. Лобов

С.Ю. Мартєв

З оригіналом згідно: Л.М. Хіль