№ 65240721, 07.03.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року м. Рівне

Суддя Апеляційного суду Рівненської області - Полюхович О.І.,

з участю:

захисника - Твердого М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника Твердого М.К. на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

За постановою суду ОСОБА_2 12 листопада 2016 року, о 19 год. 35 хв., в с. Городище по вул. Центральна, керуючи транспортним засобом "Vollksvagen Caddi", державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, допустив занос автомобіля, в результаті здійснив наїзд на перешкоду (придорожнє дерево) в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги підпункту "б" п. 2.3, 12.1 ПДР, після чого, в порушення підпункту "а" п.2.10 ПДР, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 - адвокат Твердий М.К., покликається на незаконність постанови суду першої інстанції, вказуючи, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. Вказує про те, що ОСОБА_2 здійснив з'їзд на узбіччя відповідно до вимог ПДР, перебуваючи в стані крайньої необхідності, уникнути скоєння ДТП за участі іншого ТЗ і такі його дії не є порушенням ПДР (не є ДТП). Внаслідок цієї пригоди будь-кому іншому та будь-яких матеріальних збитків чи шкоди здоров'ю він не завдав. Протокол, який є доказом скоєння порушення ПДР у певний час та у певному місці, складений не за результатами огляду місця події, а заочно - без його участі. Просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Крім того, захисник Твердий М.К. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду від 09 грудня 2016 року, оскільки копію постанови отримав лише 01 лютого 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог ч.1 ст. 285 КУпАП в матеріалах справи відсутні докази про надіслання ОСОБА_2 копії постанови. Копію постанови захисник ОСОБА_2 - Твердий М.К. отримав 01 лютого 2017 року, про що свідчить його підпис на довідковому листі до матеріалів справи. Апеляційну скаргу на вказану постанову суду отримано Рівненським міським судом Рівненської області 13 лютого 2017 року.

Оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

Заслухавши доводи захисника Твердого М.К. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Під час апеляційного розгляду справи, захисник Твердий М.К. вказав, щоОСОБА_2 12 листопада 2016 року приблизно о 18 год. керуючи автомобілем "Vollksvagen Caddi", державний номерний знак НОМЕР_1 по автотрасі Київ-Рівне із с. Б. Криниця у м. Рівне, де у місці примикання до автотраси автодороги з боку села Городище, щоб уникнути можливого зіткнення із іншим автомобілем, який неочікувано виїхав перед ним на його смугу руху застосував екстрене гальмування, оскільки дорожнє покриття було слизьким, його автомобіль почало заносити, внаслідок чого він з'їхав на узбіччя де наїхав на камінь та розбив об нього бампер свого авто.

Допитаний інспектор поліції ОСОБА_3 вказав, що під час патрулювання приблизно о 20 годині в с. Городище було виявлено автомобіль, який знаходився на узбіччі з механічними ушкодженнями. У зв'язку із виконанням службових обов'язків, їх екіпаж був змушений нести патрулювання в іншому місці, про що був повідомлений ОСОБА_2 та наказано останньому залишатися на місці. О 22 год. виявлено, що ОСОБА_2 не перебував біля свого автомобіля. Крім того зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не було ушкоджено транспортні засоби інших учасників, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Із протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 б, 12.1, 2.10 ПДР України (а.с.2).

Відповідно до п.2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Під час апеляційного розгляду не здобуто доказів того, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 б, 12.1 ПДР України, а тому відсутній причино-наслідковий зв'язок між подією та порушенням правил дорожнього руху.

П.1.10 ПДР України передбачено, що залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками міліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу

ОСОБА_2 не вчиняв дій для приховування факту дорожньо-транспортної пригоди та працівниками поліції не вчинялися будь-які дії для розшуку останнього, що підтверджено і самим працівником поліції ОСОБА_3

При таких обставинах, постанову суду підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст. 124 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити Твердому М.К. строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року.

Апеляційну скаргу захисника Твердого М.К. задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст. 124 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Полюхович