Постановление суда № 65229565, 09.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 березня 2017 року Справа № 927/614/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБакуліної С.В., Данилової М.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиСелянського (фермерського) господарства "Деснянські зорі", с. Ковчин, Чернігівська обл.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 рокуу справі господарського суду Чернігівської областіза позовомСелянського (фермерського) господарства "Деснянські зорі", с. Ковчин, Чернігівська обл.доГоловного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, м. Чернігівпровизнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга селянського (фермерського) господарства "Деснянські зорі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з огляду на наступне.

Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачено розділом ХІІ1 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у поданих селянським (фермерським) господарством "Деснянські зорі" до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги міститься лише ксерокопія платіжного доручення про сплату судового збору замість її оригіналу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Як роз'яснено в п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відтак, скаржником не дотримано вищевказаних вимог, у зв'язку з чим зазначена ксерокопія платіжного доручення не може вважатись належним доказом на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Вищевикладене є безумовною підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 ГПК України.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Деснянські зорі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 86, 110, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Деснянські зорі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 927/614/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддяО.М. Сибіга Судді С.В. Бакуліна М.В. Данилова