Решение № 6522720, 23.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

21 жовтня 2009 року                                                                       Справа № 19/137

Позивач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю „Дельта фуд”,

вул. Дніпровська 34,Чернігів, 14010.

Відповідач:          Приватне підприємство „Тіва”, вул. Дружби, 4, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500.

Про:          стягнення заборгованості у розмірі 2833,73 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Представники сторін:

від позивача: Корончук І.В., довіреність № б/н від 22.02.2009 року,

від відповідача: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельта фуд” (надалі - ТОВ „Дельта фуд”) подано позов про стягнення з Приватного підприємства „Тіва” (надалі –ПП „Тіва”) заборгованості у розмірі 2833,73 грн.

В судовому засіданні, на підставі ст.22 Господарсько процесуального кодексу України, представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 1132,02 грн. боргу, 459,24 грн. пені та 1151,25 грн. штрафу.

Подана заява розглянута та прийнята судом, спір розглядається з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 1397821.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

5 травня 2008 року між ТОВ „Дельта фуд” (Продавець) та ПП „Тіва” (Покупець) укладено договір поставки № ОП-062 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, Продавець зобов’язався передати у власність Покупця товар, а останній зобов’язався прийняти та оплатити його відповідно до умов зазначеного Договору.

Згідно п. 1.3. Договору, найменування, кількість та ціна товару зазначаються в накладних, які є невід’ємною частиною даного Договору.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунок за поставлений Товар протягом 21 календарного дня від дати прийому - передачі товару.

Згідно з п. 6.1. Договору, прийом –передача товару здійснюється представниками сторін, у пункті доставки, в порядку, визначеному чинним законодавством України та оформлюється шляхом підписання накладних із зазначенням номеру Договору.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в жовтні 2008 року позивач передав по видатковій накладній № ДФ-0064455, а відповідач прийняв товар на суму 3837,51 грн. Оригінал видаткової накладної оглянуто в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець здійснює розрахунки за товар, протягом 21 календарного дня з дати прийому-передачі товару.

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що оплата отриманого товару здійснена відповідачем лише частково та з порушенням строку встановленого п. 5.1. Договору, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 1132,02 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно п. 7.1. Договору, у випадку несвоєчасної оплати за товар Покупець зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 549.24 грн. пені за період з 13.11.2008 року по 14.05.2009 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1738,55 грн. штрафу за прострочення виконання зобов’язання більш ніж на 60 днів, з посиланням на пункт 7.4 Договору.

Розглянувши зазначену вимогу суд встанови наступне:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статті 546, 547 Цивільного кодексу України встановлюють, що неустойка є формою забезпечення виконання зобов’язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вичиняється у письмовій формі.

Із аналізу наведених статей вбачається, що, умова щодо розміру відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання у формі штрафу має бути викладена у письмовій формі.

Разом з тим, у наявній в матеріалах справи копії Договору та оглянутому в судовому засіданні оригіналі Договору відсутня умова про відповідальність боржника у вигляді штрафу.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 1738,55 грн. штрафу та про відмову у їх задоволенні.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 57,28 грн. державного мита та 132,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Тіва”, вул. Дружби, 4, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, (р/р 260018040 Райффайзен Банк„Аваль”, МФО 353348, код ЄДРПОУ 33424371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта фуд”, вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14010 (р/р 2600801762310 у ВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код 32194945) 1132,02 грн. боргу, 459,24 грн. пені, 57,28 грн. державного мита та 132,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                         Л.Р. Кочергіна

23.10.09