Решение № 6519119, 14.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2009 р.Справа № 28/153-09-4038

За позовом Приватне підприємство "ОЛЕАНДР";

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Мірний"

про стягнення 5821,76грн.

Суддя

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору: позивач, Приватне підприємство «ОЛЕАНДР»(далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «МІРНИЙ»про стягнення 5821,76 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Відповідач в судове засідання з’явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив: 28 травня 2008 року був укладений договір поставки №Ол-09-0012 між приватним підприємством «ОЛЕАНДР»/продавець/ та відкритим акціонерним товариством «МІРНИЙ»/покупець/. За умовами договору продавець –позивач зобов’язується передати у власність покупцеві –відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити отриманий товар –засоби захисту рослин «Римус»в кількості 4.5 кг. За ціною 2121 гривень, всього на суму 9544,50 гривень.

На виконання вказаного договору позивач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №Ол-09-0008 від 27.05.2008 року, а відповідач отримав за довіреністю серії ЯОУ №409341 від 27.05.2008 року на ім’я Ганчурян О.М..

Згідно п.2.1 договору продавець –відповідач зобов’язався сплатити продавцю –позивачу вартість товару до 1 жовтня 2009 року.

Згідно виписки банку кошти відповідачем були перераховані 4 серпня 2009 року.

У зв’язку з неналежним виконанням своїх договірних зобов’язань позивачем відповідно до п.5.1- 5.5 нараховано штрафні санкції в розмірі пені в сумі 1920,41 гривень, 1200,25 гривень 15% річних, 1269,42 гривень інфляційних та штраф в сумі 1431,68 гривень 15%.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Відповідно до п.2.1 договору, оплата товару здійснюється до 1 жовтня 2008 року, хоча фактично оплата була здійснена лише 4 серпня 2009 року.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши розрахунок суд вважає нараховану суму пені в розмірі 1920,41 гривень невірною, оскільки пеня нараховується лише за шість місяців, згідно п.6 ст.232 ГП України та складає 1134,38 гривень, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення 15 % річних то суд зазначає, що відповідно до ст..625 ЦК України нарахування річних вставлено в розмірі 3% річних, за таких обставин сума річних яка підлягає стягненню з відповідача складає 239,07 гривень.

Позивачем вірно здійснено розрахунок інфляційних в розмірі 1269,42 гривень, тому суд стягує вказану суму повністю.

Також договором, а саме п.5.4, покупець у разі несвоєчасної оплати товару сплачує продавцю штраф в розмірі 15% від ціни договору, що складає 1431,68 гривень.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «МІРНИЙ»(68210 Одеська область Саратський район, с. Міняйлівка, код ЄДРПОУ 05414723 п/р 260062077 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль»м. Одеса, МФО 328351) на користь Приватного підприємства «ОЛЕАНДР»(99011 м. Севастополь вул.. Гоголя,2, код ЄДРПОУ 32265811 п/р 26007212 в ЗАТ «ПУМБ»м. Севастополь, МФО 308092) пеню в сумі 1134 (одна тисяча сто тридцять чотири) гривни 38 копійок, інфляційні в сумі 1269 (одна тисяча двісті шістдесят дев’ять) гривень 42 копійки, 3 % річних в сумі 239 (двісті тридцять дев’ять) гривень 7 копійок, штраф в сумі 1431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) гривна 68 копійок, витрати по сплаті державного мита в сумі 71 (сімдесят одна) гривна 40 копійок, витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 82 /вісімдесят дві/ гривни 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя