Решение № 6517049, 13.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09                                                                                           Справа№ 22/178

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство „Продсервіс”, м.Чернігів

до відповідача Приватного підприємства „Союз-лідер”. м.Львів

про стягнення 171523,58 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Ляховець В.М. ( довіреність № 107 від 23.06.09р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство „Продсервіс”, м.Чернігів до Приватного підприємства „Союз-лідер”. м.Львів про стягнення 171523,58 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 09.07.2009р. призначив розгляд справи на 21.07.2009 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.09.2009р., 13.10.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

01 січня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство „Продсервіс” (надалі позивач) та Приватним підприємством „Союз-лідер”(надалі відповідач) укладено договір поставки №01/334, у відповідності до умов якого позивач (постачальник) зобов’язується в порядку та в строки, встановлені даним договором, передати у власність відповідачу (покупцю) товар, а відповідач –прийняти і оплатити даний товар на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється відповідно до Графіку поставки у кількості відповідно до замовлення відповідача та за ціною, яка визначена в Протоколі узгодження (Додаток № 2.

Відповідно до п.6.1 договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, в строк передбачений Додатком № 1 згідно якого, відповідач сплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежів на протязі 46 днів.

Позивач на виконання умов договору за період з 09.10.08р. по 19.02.09р., поставив відповідачу товар на загальну суму 579469,23, що підтверджується видатковими накладними (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар розрахувався частково і його заборгованість перед позивачем становить 441144,08 грн. Дана заборгованість також підтверджується актом взаєморозрахунків за період 01.04.09р.-23.04.09р., підписаним та скріпленим печатками представниками обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2009р. між позивачем, відповідачем та ЗАТ „Ретейлінгова компанія „Євротек” було укладено договір поруки №П0239/0-09, відповідно до якого остання взяла на себе зобов’язання солідарно відповідати по зобов’язаннях відповідача в межах 75% від боргу, що становить 330858,06 грн. Отже, виходячи із вищезазначеного, станом на 11.06.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 110286,02 грн.

30 березня 2009р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 59 з вимогою сплатити заборгованість, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.8.3 договору за несвоєчасну оплату товару пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ , яка діяла у період за який нараховується пеня та згідно поданого розрахунку розмір пені за період з 13.12.2008р. по 23.04.2009р. становить 33297,41 грн.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4246,92 грн. –3% річних та 23693,23 грн. інфляційних витрат є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо заяви позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг за надання юридичної допомоги у розмірі 3500,00 грн., суд вважає, що вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У відповідності до абз.3 п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, за яким у визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження витрат про надання юридичної допомоги надано суду копію договору №03-юр на надання юридичних послуг від 04.03.2009р. укладеного між ТзОВ ТП „Продсервіс”(замовник) та адвокатом Ляховець В.М.(виконавець), відповідно до якого виконавець зобов’язується за завданням замовника надавати юридичні послуги у обсязі та на умовах, передбачених цим договором; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 375 від 01.08.2007р. на ім’я Ляховець В.М.; калькуляцію про вартість послуг адвоката; платіжне доручення № ПП-0000619 від 05.03.2009р. про оплату за надання юридичних послуг в розмірі 3500,00 грн. Таким чином, оскільки ціна позову становить 171523,58 грн., суд вважає, що витрати відповідача на оплату послуг за надання правової допомоги є співрозмірними ціні позову та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Союз-лідер” (79000 м.Львів, вул.Городоцька,359, ідентифікаційний код 31895563, р/р 26008007677 в ЗАТ „Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство „Продсервіс” (14026 м.Чернігів, вул.Елеваторна, 2а, р/р 26009003528 в АКБ „Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 21390711) - 110286,02 грн. –основного боргу, 33297,41 грн. –пені, 23693,23 грн. інфляційних нарахувань, 4246,92 грн. – 3% річних, 3500,00 грн. витрат на надання юридичних послуг, 1715,24 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя