Постановление суда № 65083409, 01.03.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/914/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Куштан Б.П., Кондор Р.Ю.

з участю секретаря : Волощук В.І.

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 10 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_2 до Присліпської сільської ради Міжгірського району, де третіми особами є: Державна реєстраційна служба Міжгірського районного управління юстиції, відділ Держгеокадастру у Міжгірському районі про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Присліпської сільської ради Міжгірського району, де третіми особами є: Державна реєстраційна служба Міжгірського районного управління юстиції, відділ Держгеокадастру у Міжгірському районі щодо визнання за ним права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Рішенням Міжгірського районного суду від 10 листопада 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_2, задоволено в цілому.

Заперечуючи зазначене рішення суду, ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі в справі, виходячи з тих підстав, що даним судовим рішенням суд вирішив питання про її права та обов'язки, подала 21 листопада 2016 року апеляційну скаргу в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 01 грудня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в справі ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 10 листопада 2016 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі, та дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що апеляційне провадження у справі слід закрити, виходячи з наступних мотивів.

За правилами ч. 1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив, питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі в справі, посилалась на те, що суд, визнаючи за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0694 га. в урочищі "Біля Хати" за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, тим самим, здійснив визнання права власності за ОСОБА_2, також й на частину її земельної ділянки площею 0,0209 га., що в урочищі "Над грушами", яка розташована поряд із земельною ділянкою покійного ОСОБА_3.

Крім цього, ОСОБА_1 зазначила, що збільшення земельної ділянки до 0,0694 га. у тому числі на 0,0209 га. у ОСОБА_3 відбулось або за рахунок обміру дороги загального користування, або за рахунок суміжних землевласників/землекористувачів серед яких є й вона. Та оскільки, дорога загального користування не зміщувалась, а земельні ділянки суміжних землевласників внесені до державного земельного кадастру, то відповідно, покійному ОСОБА_3 збільшено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на 0,0209 га. за рахунок її земельної ділянки.

Проте, спірні правовідносини в переглядаємій справі стосуються вимог про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, так-як позивач прийняв спадщину на підставі заповіту від 09.03.2006 року. Але, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не може, через те, що втрачено внаслідок пожежі Державний акт на право власності на землю від 30.09.1997 року.

Тобто, у спірних правовідносинах не вирішується питання стосовно самовільного зайняття земельної ділянки; усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування чи визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, тощо.

Окрім цього, ОСОБА_1 не надала суду жодного належного та допустимого доказу із приводу того, що має місце порушення суміжних меж між земельними ділянками покійного ОСОБА_3, та її. Що має місце накладення даних земельних ділянок відповідно до технічної документації із землеустрою та землекористування, і квартальної зйомки відповідних урочищ.

Зазначені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування не вирішував питання, які б були пов'язані з оспоренням розміру земельних ділянок. А звідси, суд першої інстанції не вирішував, питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі в справі.

Стосовно оспорення ОСОБА_1 складання покійним ОСОБА_3 заповіту на користь ОСОБА_2, то зазначений спір вирішується в окремій цивільній справі № 302/1000/16-ц про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та застосування наслідків недійсності правочину.

Приймаючи до уваги ту обставину, що під час апеляційного розгляду були встановлені певні фактичні дані, які свідчать про те, що під час розгляду позову суд першої інстанції не вирішував питань про права та обов'язки ОСОБА_1. А тому, дана обставина вказує на те, що ОСОБА_1 не має права передбаченого ст. 292 ЦПК України на подання апеляційної скарги на рішення Міжгірського районного суду від 10 листопада 2016 року. Зазначена обставина являється підставою для апеляційного суду щодо постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження у справі за такою апеляційною скаргою.

Виходячи з того, що наявність у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції перевірялось, і вище зазначені обставини були встановлені після відкриття апеляційного провадження, то зазначене провадження відповідно до приписів ст. 8 ч. 8, ст. 292 ч. 1, ст. 297 ч. 5 ЦПК України підлягає закриттю.

Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей ст. 8 ч. 8, ст. 292 ч. 1, ст. 297 ч. 5, 307, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 10 листопада 2016 року, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : _____ Судді : _____

_____